Годинник Павич (Ермітаж)

В 18 столітті серед нудьгуючих аристократів поширилась мода на механічні іграшки. Однією з них і були годинники. Впливові вельможі охоче замовляли та купували малі і великі механічні годинники, збагачені музичними приладами. Так, російський вельможа, граф Петро Борисович Шеремєтев придбав для власної парадної садиби Кусково великий годинник з музичним механізмом, призначення якого — дивувати гостей коштовним і незвичним приладом.

Дивовижний годинник з декількома металевими тваринами створив і англійський механік Джеймс Кокс. Він відтворив невеличкий звіринець, де головував механічний павич на дереві. Птах був здатний повертати голову і повільно розпушувати розкішний хвіст. Павича доповнювали декілька птахів (сова, півень) та кумедна вивірка, що тримала біля рота горішок.

Невеличкий годинниковий механізм був прихований, його розмістили в гриб, що стояв під стовбуром металевого дуба. Це було покажчиком підкореного, неголовного значення годинника в дивовижній механічній іграшці, котра призначалася лише для окраси палацу якогось вельможі. Вона і стала окрасою палацу Григорія Потьомкіна, що побачив і придбав годинник Павич 1780 року[1]. Потьомкін подарував дивовижий годинник імператриці Катерині II. З 1797 року годинник перевезли в Імператорський Ермітаж[1], що зробило його одним з перших, ранніх музейних експонатів. Після реставрації наприкінці 20 століття годинник Павич став одним із символів відомого музею.

			[[]]
«Листя металевого дуба»	«Годинник Павич» Годинникар Джеймс Кокс	«Вивірка з горішком»	«»

• Меблі
• Механічний годинник
• Годинник-оркестр Штрассера
• Яйцеподібний годинник Кулібіна
• Декоративно-ужиткове мистецтво
• По Ермітажу без екскурсовода

• «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972
• «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976