Експонат

Експонати музею Лувр, відділ скульптур, двір Марлі.

• На зламі 18-19 століть колекціонерство перейшло в якісно нову фазу і спричинило появу перших публічних музеїв.

Одним з перших був заснований і відкритий музей Лувр в Парижі на основі королівських збірок живопису, меблів, килимів, гобеленів. Значно поповнений за рахунок грабіжницьких дій вояками Наполеона, Лувр став зразком для створення великих національних музеїв в країнах переможцях Наполеона - в Лондоні і Берліні.

Музей Боде в Берліні на музейному острові

Так виникли перші «музеї впливу», музеї - зразки, за настановами яких формували свої збірки експонатів країни переможці Наполеона. Обов'язковими були великі приміщення ( або навіть музейне містечко,музейний острів, як в Берліні), наявність збірок картин Італії доби Відродження, малюнків, нумізматики.

З оглядкою на музеї впливу формувались колекції експонатів таких музеів, як Ермітаж, Стара Пінакотека, Мюнхен, Художньо-історичний музей , Відень, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт), Метрополітен-музей в 20 ст. тощо.

Гобелени серії «Дама з однорогом» - експонати музею Клюні, паризького музею середньовіччя.

• 19 століття характеризувалось переоцінками минулих епох і наверненням до національної історії. Саме в 19 столітті виникають терміни «готика», «примітив», а разом з творами доби античності і відродження набувають мистецької вартості речі доби бароко, рококо, шинуазрі, трохи пізніше класицизму. Оригінальні речі доби готики, середньовіччя чи бароко переходять в музейні збірки як експонати.
• Великі колекції середньовічних артефактів переходять в музейні збірки, хоча довгий час не були вартими музейної зацікавленості і не мали навіть статуту експонатів. Це був час, коли коштовний матеріал( золото, срібло )частково поступилося місцем дешевим матеріалам при умові їх віртуозної обробки ( емалі Ліможу, кераміка міст Дерута чи Кальтаджироне, французькі арраси, венеціанське скло, меблі Різенера тощо). Майстерність виконання почала цінуватися на рівні коштовних матеріалів.

А в архітектурі набувають міці історичні стилі - неоготика, неоренесанс, необароко, неорококо. Через 100 років інтер'єри в історичних стилях самі стануть експонатами музеїв ( Ліндерхоф, зали в історичних стилям Зимового палацу ). Частка інтер'єрів насичується оригінальними речами минулих епох ( стародавні меблі, кераміка, перські килими ). Так, Золотий кабінет палацу Ханенків в Києві прикрашають гобелени доби рококо, а сам кабінет має оздоби в стилістиці неорококо. В 20 столітті і гобелени, і сам інтер'єр стали експонатами Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків - як свідки епох рококо і неорококо.

Лондон, Кришталевий палац, всесвітня виставка 1851 року.Головний фасад.

На показ експонатів вплинули Всесвітні виставки, започатковані в Західній Європі. Перша відбулася у 1851 р. в Лондоні. Країни учасники представляли найкращі зразки національних мистецьких виробів. Так, Російська імперія здивувала відвідувачів художніми виробами з чавуну, який не вважався матеріалом, придатним для художніх виробів і майстерністю обробки малахіту. Крихкий малахіт в руках митців був здатен прикрасити як дамську брошку, так і дверну панель. Цей перехід від невеличкої брошки до дверної панелі викликав подив і захоплення виставковими експонатами, зафіксованими в тогочасних мемуарах. Подив викликав і найбільший експонат вистаки - Кришталевий палац, де були розгорнуті головні експозиції. Твір фахівця по створенню оранжерей на ім'я Джозеф Пакстон здригнув свідомість і архітекторів, і філософів, і відвідувачів виставки, адже започаткував новий напрямок в світовій архітектурі.

Ювелірні вироби доби маньєризму, експонати музею Вікторії й Альберта

Театральна сцена 18 століття - експонат музею-садиби Останкіно, Москва.

Туристичний план розташування експонатів Музею народної архітектури та побуту України

Спеціалізація прийшла ще в приватні збірки ( колекція малюнків Франції 16 ст. Кобенцля, археологічні речі збірки Кампана, бібліотека Залуських, збірка ужиткового мистецтва середньовічної Європи Базілевського ) . Пройшло відокремлення наукових збірок від художніх. Це спричинило зникнення так званих кабінетів курйозів, де наукові і художні експонати показували відвідувачам разом.

Досить швидко прийшла спеціалізація і в музеї. З'явилися музеї за тематикою

• театральні ( Театральний музей імені Бахрушина )
• музичні ( Державний центральний музей музичної культури імені Глинки )
• музеї декоративно-ужиткового

мистецтва ( Музей Вікторії й Альберта, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України )

• музеї порцеляни,
• музей золота при Національному банку країни Колумбія - ( ювелірні вироби індіанців доколумбової Америки ),
• збірки музичних інструментів,
• Музей циркового мистецтва, Київ
• музеї іграшок ( Державний музей іграшок , м. Київ, Музей іграшок, Санкт-Петербург ).
• Музей бароко, Відень
• Музей натюрмортів, Флоренція.
• Метеоритна колекція Російської академії наук.
• Національний науково-природничий музей, Київ

Розширилася в 20 столітті уява і про сам експонат. Ними почали виступати речі різних розмірів чи цілісні явища - Музей вторсировини , Київ, музей мініатюрних книжок, низка скансенів, де експонатами музеїв є об'єкти національної народної архітектури ( типи житла, вітряки, службові приміщення, цілі комплекси споруд тощо - Музей народної архітектури та побуту України ). Цілісним комплексом експонатів виступають збережені садиби минулого - Кусково, Палацово-парковий ансамбль «Самчики», Качанівка (національний історико-культурний заповідник), де експонатами вже виступають і архітектурні об'єкти, і парк, і історичний ландшафт. Як і в завершеній музейній експозиції, в історичному ландшафті нічого змінювати не можна.

• 
  Вигляд замку та парку у 17 столітті,гравюра, Підгорецький замок
• 
  Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненська область, Музей народної архітектури та побуту України
• 
  Музей зброї «Арсенал», Львів.

• Всесвітня виставка
• Реставрація (мистецтво)
• Музейний фонд України
• Малюнок
• Графіка
• Погруддя
• Скансен
• Садиба
• Креслення архітектора
• Музейна пам'ятка
• Пам'ятка архітектури

• Перенесення споруд

• ж «Советский музей», № 2, 1992 (рос), статья «Музеи влияния»
• ж «Советский музей», № 5, 1990 (рос),
• ж «Наука и жизнь», № 2,1980 (рос),
• ж «Художник», № 6, 1974 (рос),
• Луис Дуке Гомес, «Золото Колумбии», М, «Искусство», 1982 (рос),

• Руденко, С. Б. Музейна пам'ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей : монографія. - К. : НАКККІМ, 2012. - 120 c.