Гойко Дапчевич

Народився у 1938 році в місті Враньїна, в дитинстві жив у місті Вірпазар. Навчався в Старому Барі і Подгориці. Закінчив філологічний факультет Белградського університету.

Перший вірш опублікував у виданні «молодіжний рух» в 1955 році. Очолював товариство освіти та культури Чорногорії, член ЦК Компартії Чорногорії, директор Марксистського центру Чорногорії.

За пропозицією уряду Республіки Чорногорії, був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Югославії в Україні та в Молдові з резиденцією в Києві.[2]

Дапчевич має звання Почесного доктора Міжнародної кадрової академії, член Європейської асоціації національних інформаційних центрів з академічного визнання та діяльності Ради Європи /ЮНЕСКО/.

Він отримав міжнародні нагороди «слов'яни» за активну творчу участь в зміцненні дружби між народами Словенії (1997)

Удостоєний премії імені Володимира Винниченка Українського фонду культури за творчі досягнення в галузі літератури і мистецтва та благодійної діяльності[3].

• «Жуч и мед»
• «Јесу да нијесу»,
• «Ружа разума»,
• «Црнокруг»,
• «Високо јато»,
• «Тако, већ никако!»,
• «Чун у свемиру»,
• «Велика крљушт сунца»,
• «Неукротива ружа»,
• «Разур Каруча».

• Посольство Сербії в Україні

• ГОЙКО ДАПЧЕВИЧ: «КАССЕТНЫЕ БОМБЫ ЛЕТЯТ НА БОЛЬНИЦЫ»
• Гойко ДАПЧЕВИЧ: у Косово немає конфлікту, там є тероризм
• Гойко ДАПЧЕВИЧ: «Нам не нужны натовские войска для урегулирования кризиса»
• ІНІЦІАТИВА УКРАЇНИ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ КОСОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ ЗАСЛУГОВУЄ НА УВАГУ, ВВАЖАЄ ПОСОЛ ЮГОСЛАВІЇ
• Росія вже втрутилася у війну на Балканах