Голден Гартлайн

Голден Кеффер Гартлайн (англ. Haldan Keffer Hartline; нар. 22 грудня 1903, Блумсберг — †17 березня 1983, Фоллстон) — американський фізіолог і нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини у 1967 році (спільно з Рагнаром Гранітом і Джорджем Волдом) «за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці». Серед його численних нагород – медаль Говарда Кросбі Воррена, Американського товариства психологів-експериментаторів (1948), премія Майкельсона Технологічного інституту (1964). Був удостоєний почесних ступенів Лафайет коледжу, Університету Пенсильванії, Рокфеллерівського університету, Фрейбурзького університету і Університету Джонса Гопкінса. Гартлайн був членом Національної академії наук, Американської асоціації сприяння розвитку наук, Американського фізіологічного товариства, Американського філософського товариства та Американської академії наук і мистецтв.

Голден Кеффер Гартлайн
англ. Haldan Keffer Hartline
Народився 22 грудня 1903(1903-12-22)[1]
Блумсберг, Пенсільванія, США
Помер 17 березня 1983(1983-03-17)[2] (79 років)
Фоллстон, Меріленд, США
Країна  США
Діяльність фізіолог, нейронауковець, лікар, невролог
Alma mater Університет Джонса Гопкінса
Галузь фізіологія
Заклад Університет Джонса Гопкінса
Рокфелерівський університет
Науковий керівник August Herman Pfundd
Аспіранти, докторанти Charles F. Stevensd
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[3]
Відомий завдяки: дослідження функціонування сітківки
У шлюбі з Elizabeth K. Hartlined
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1967)

Життєпис

Голден Кеффер Гартлайн народився у Блумсбург, штат Пенсильванія, в сім'ї Даніела і Гаррієт Гартлайн. Його батько, професор біології державної середньої школи, прищепив йому інтерес до природничих наук.

У 1949 році Гартлайн стає керівником відділу біофізики в Університеті Джона Гопкінса. Досліди Гартлайна довели, що зорова інформація, перш ніж потрапити до головного мозку, попередньо обробляється на сітківці. На початку 50-х років йому вдалося удосконалити електричні методи реєстрації відповідних реакцій на світло окремих зорових рецепторів.

Основна частина електрофізіологічних досліджень сітківки була виконана ним разом з Ретліфом у Рокфеллерівському університеті, де Гартлайн від 1963 року до відходу у відставку 1974 року, був професором. Три сини Гартлайна стали ученими-біологами. Помер Гартлайн від серцевого нападу 17 березня 1983 року.

Посилання
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1024218570 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. nobelprize.org — Nobel Foundation.
  3. NNDB — 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.