Фундація Нобеля

Альфред Бернард Нобель (народжений 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі, Швеція) був хіміком, інженером, новатором, виробником військової продукції та винахідник динаміту. У його власності була металургійна фірма Бофорс, перебування якої у власності Альфреда Нобеля надало їй значного поштовху до переходу до хімічного та гарматного виробництва — Бофорс займалася як виробництвом військової зброї (літаки, танки), так і виробництвом пороху тощо. Альфред Нобель запатентував 355 різних винаходів, серед яких винайдення динаміту найбільш відомий.[3] Нобель помер в 1896 році від стенокардії[4] у своїй віллі в Санремо, Італія, де він проживав останні роки свого життя.[5][6][7]

Заповіт Альфреда Нобеля від 25 листопада 1895 року

Портрет Альфреда Нобеля написаний Ґестом Флорманом

Заповіт Нобеля, на подив багатьох, містив вимогу, щоби його гроші були використанні для премій у фізиці, хімії, мирі, фізіології та медицині і, нарешті, літературі.[7][8] Хоча Альфред і написав декілька заповітів протягом свого життя, останній був написаний трішки більше ніж рік до його смерті та був підписаний в Шведсько-Норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року.[9] Нобель заповів 94% всього свого майна (31 мільйон Шведських крон) на заснування та забезпечення п’ятьох Нобелівських премій.[10] (На 2008 рік ця сума рівна 186 мільйонам доларів США.)

Фундація Нобеля була заснована 29 червня 1900 року як приватна організація спеціально для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.[11] Фундація базується на останньому побажанні та заповіті Альфреда Нобеля.[2] Спочатку заповіт Нобеля викликав багато скептицизму та критики і тому він був затверджений лише 26 квітня 1897 року Норвезьким парламентом Стортингом.[12] Невдовзі після цього були призначені члени Норвезького Нобелівського комітету, який присуджує премії з миру. Незабаром й інші присуджувальні організації були засновані: Каролінський Інститут — 7 червня, Шведська академія — 9 червня та Шведська королівська академія наук — 11 червня.[13][14] Далі Нобелівська фундація вирішувала питання пов’язанні з узгодженням основних засад присудження Нобелівської премії. В 1900 році створені статути Фундації Нобеля були обнародувані королем Оскаром II.[6][15]

В 1905 році Шведсько-норвезька унія була розірвана і тому відповідальність з присудження Нобелівських премій була розділена між цими двома країнами — Норвезький Нобелівський комітет став присуджувальним органом премії миру, тоді як Швеція присуджує всі інші премії.[15][12]

[15]