Голинський Петро

О. Петро Голинський (5 липня 1892, Підгайчики, 27 червня 1974, Мюнхен) — церковний і педагогічний діяч у Перемишлі, священик УГКЦ, прелат, ініціатор утворення української гілки чину Салезіан; у 1948 році виклав у духовній семінарії в Гіршберґу, з 1949 року — генеральний вікарій, Апостольський візитатор у Німеччині, підхорунжий УГА.

Петро Голинський
Народження 5 липня 1892(1892-07-05)
с. Підгайчики
Смерть 27 червня 1974(1974-06-27) (81 рік)
Мюнхен
Країна  ЗУНР
Приналежність УГА
Рід військ Артилерія УГА
Звання підхорунжий
Командування підхорунжий 2-ї батареї 8-ї Самбірської бригади УГА
Інше Генеральний вікарій для українських католиків у Західній Європі.

Життєпис

Народився в селі Підгайчики, Самбірського повіту. Гімназію закінчив у Самборі, а потім відвідував богословські студії у Львові та Інсбруку. Під час Першої світової війни був в австрійській армії, а після на 1 листопада 1918 року зголосився вступити до Української Галицької Армії. Спочатку працював у Повітовому комісаріаті в Рудках, а пізніше в травні 1919 року добровольцем пішов на фронт як підхорунжий 2-ї батареї 8-ї Самбірської бригади, де він залишався до кінця війни. У травні 1920 року був поміщений у в'язницю «ЧК» в Харкові. Після успішної втечі в серпні 1920 року через Москву, був в змозі дістатися до Відня, звідки переїхав у табір для інтернованих в Ліберці, а потім до робочої сотні (сот. Федик) в Празі.

Висвячений на священика УГКЦ 27 грудня 1922 року. Опісля жив у Мюнхені, був генеральним вікарієм українських католиків у Західній Європі.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.