Ліберець

Лі́берець[5][6][7] (Ліберец[8], чеськ. Liberec; Райхенберґ, нім. Reichenberg) місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

Ліберець
Liberec

герб прапор
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Основні дані
50°45′52″ пн. ш. 15°02′49″ сх. д.
Країна Чехія
Регіон Ліберецький край
Район Ліберець
Столиця для Ліберецький край, Q56219884?[1], округ Ліберець і Reichsgau Sudetenlandd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Храстава, Rádlod, Janov nad Nisoud, Яблонець-над-Нисою, Bedřichovd, Proseč pod Ještědemd, Jeřmaniced, Stráž nad Nisoud, Dlouhý Mostd, Šimonoviced, Světlá pod Ještědemd, Mníšekd, Kryštofovo Údolíd, Nová Vesd ?
Поділ
  • Jeřábd[2], Nové Městod[2], Staré Městod[2], Perštýnd[2], Janův Důld[2], Horní Růžodold[2], Dolní Hanychovd[2], Rochliced[2], Kristiánovd[2], Františkovd[2], Nové Pavloviced[2], Staré Pavloviced[2], Růžodol Id[2], Liberec XIV-Ruprechticed[2], Horní Hanychovd[2], Karlinkyd[2], Kateřinkyd[2], Nový Harcovd[2], Starý Harcovd[2], Horní Suchá (Liberec)d[2], Doubíd[2], Rudolfovd[2], Pilínkovd[2], Kunraticed[2], Ostašovd[2], Hlubokád[2], Vesecd[2], Machnínd[2], Radčiced[2], Krásná Studánkad[2], Bedřichovkad[2], Karlov pod Ještědemd[2], Vratislavice nad Nisoud[2]
  • Засновано 1352
    Перша згадка 1352[3]
    Площа 106,10 км²
    Населення 97 400 (2005)
    Висота НРМ 374  м
    Міста-побратими Аугсбург (2001), Санкт-Галлен, Циттау, Ковров[4], Дюнкерк
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів L
    Код LAU (NUTS) CZ563889
    GeoNames 3071961
    OSM r439073 ·R
    Поштові індекси 460 01
    Міська влада
    Адреса Magistrát města Liberce
    nám. dr. E. Beneše 1
    460 59 Liberec
    Мер міста Їржі Кіттнер
    Вебсайт liberec.cz
    Мапа


     Ліберець у Вікісховищі

    Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

    Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

    Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

    Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

    Ратуша Ліберця (Райхенберга)

    Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

    Географія

    Місто розташоване на північному заході Чехії.

    Клімат

    Клімат Ліберця
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,2 2,0 6,4 12,0 17,4 20,3 21,9 21,9 17,6 12,4 5,4 1,5 11,6
    Середня температура, °C −2,2 −1 2,4 6,8 11,9 14,9 16,5 16,1 12,5 8,2 2,8 −0,8 7,3
    Середній мінімум, °C −4,7 −3,7 −1 2,3 6,6 9,8 11,3 11,1 8,4 4,9 0,6 −3,1 3,5
    Днів з опадами 11 10 11 9 10 12 11 10 9 9 11 13 126
    Джерело: www.yr.no

    Українці в Ліберці

    У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[9]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[10]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

    Персоналії

    Див. також

    • Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2003

    Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.