Головачов Василь Васильович
Васи́ль Васи́льович Головачо́в (* 21 червня 1948, Жуковка Брянської області) — український[1] та російський письменник-фантаст, критик-фантастикознавець, сценарист та художник-фантаст. З 1983 — член Спілки письменників СРСР. Член спілок письменників України та Росії[2].
Головачов Василь Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
21 червня 1948 (73 роки) Жуковка, Брянська область | |||
Громадянство | СРСР → Україна → Росія | |||
Діяльність | письменник, письменник наукової фантастики | |||
Сфера роботи | наукова фантастика | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1969 — тепер. час | |||
Напрямок | фантастика | |||
Нагороди | ||||
Сайт: golovachev.ru | ||||
| ||||
Головачов Василь Васильович у Вікісховищі |
Життєпис
1972 року закінчив Рязанський радіотехнічний інститут — інженер-конструктор радіоелектронної апаратури.
В 1972-74 роках служив в РА в селищі Прикордонному (Далекий Схід). 1974 року переїздить до Дніпропетровська, працює в Українському державному проектно-конструкторському інституті «Металургавтоматика» — інженер, керівник групи, начальник конструкторського відділу.
1989 року полишає інститут, присвячує повністю свій час письменницькій праці.
Пише про можливості дослідження космосу, намагання встановити контакт з позаземними цивілізаціями, необхідність збереження навколишнього середовища. У 1995 році з Дніпра переїхав до Москви.
Творчість
Дебютував Головачов 50 років тому у 1969 році оповіданням «Еволюція» (рос. «Эволюция»)[3]. Всесоюзну відомість отримав завдяки роману-дебюту «Релікт»[4] (вперше опублікованого українською мовою) (1981) та виданих ще у 1970-х творах короткої та середньої форми, об'єднаних пізніше у збірку «Непередбачені зустрічі» (1979).
2004 року нагороджений премією «Аеліта» в номінації «внесок до фантастики»[5][6]
У 2008 році з нагоди 60-річчя письменника вийшла друком книжка «Василий Головачев. Человек цели», до якої увійшли інтерв'ю літератора, його дружини, а також листування письменника з шанувальниками його таланту на його сайті, та передмови до його книжок, яку уклав інший російський письменник-фантаст та видатний критик жанру Геннадій Прашкевич.[7]
У 2005 році російська Книга рекордів Гінеса вручила самий як найбільш активно публікованому письменнику-фантасту Росії[8] (як автору 40 опублікованих оригінальних науково-фантастичних книг загальним накладом 16,5 мільйонів екземплярів). Наразі загальний наклад його книжок становить понад 20 мільйонів примірників[9].
Загалом Головачов написав більше 60 романів, понад 20 повістей та понад 60 оповідань[10].
Деякі з них:
- «Вірус пітьми»,
- «Чорна людина»,
- «Особливий контроль»,
- «Заборонена реальність»,
- цикл повістей Пригоди Дениса Молодцова.
Неодноразово був запрошеним гостем відомих фестивалів, зокрема «Зоряний міст»-2006[11].
Вибрана бібліографія[12][13]
Хроніки Релікту (входить в цикл УАСС)
- Реликт (в шести книгах)
- Непредвиденные встречи (1979), повість
- Пришествие (1991), повість
- Возвращение блудного Конструктора (1991), роман
- Дети Вечности (1991), роман
- Контрразведка (1995), роман
- Закон перемен (1995), роман
- Абсолютный игрок (1999), роман (в двох книгах, іноді кличуть 7-й и 8-й книгами «Реликту»)
- Мегаморф, или Возвращение Реликта (2009), роман
Чорна людина (Передбачене) (входить до циклу УАСС)
- Чёрный человек (1993), роман
- Чёрная сила (2003), роман
- Чёрное время (2004), роман
У вогні
- Особый контроль (1989), роман
головний герой: Пилип Ромашин - Огнетушитель дьявола (2000), роман
головний герой: Артем Ромашин - По ту сторону огня (2006), роман
головний герой: Кузьма та Артем Ромашини
Не будіть сплячих джинів
- Спящий джинн (1987), повість
головний герой: Гнат Ромашин - Кладбище джиннов (2000), повість
головний герой: Артем Ромашин - Война с джиннами (2002), роман (включает повість «Дезактивация джинна» (2001))
главный герой: Артём Ромашин - Возвращение джинна (2005), роман
головний герой: Артем Ромашин ' - Последний джинн (2008), роман
головний герой: Гнат Ромашин-молодший - Джинн из прошлого (2011), роман
головний герой: Гнат Ромашин-молодший
Буремні часи (входить до циклу УАСС)
- Бич времён (1995), роман
- Схрон (1996), роман
- Палач времён (2001), роман
Окремі твори, що відносяться до умовного циклу УАСС
- Дерево (1976), оповідання
- Цунами (Катастрофа) (1979), оповідання
- Мера вещей (1981), оповідання
- Отклонение к совершенству (1982), повість
- Хроновыверт (1985), повість
- Фуор (1988), оповідання
- Консервный нож (1991), повість
- Магацитлы (Аэлита-2) (2003), роман
- Не ждите ответа (2008), оповідання
- Подача навылет (2008), оповідання
Олег Северцев
- Одиссея Северцева (2011), збірка:
- Ухо, горло, глаз (2001), оповідання
- Подземная птица (2006), оповідання
- Край света (2000), оповідання (головний герой — Дмитро Храбров)
- Смотритель пирамид (2001), оповідання
- Чужой маяк (2011), повість (другий головний герой — Дмитро Храбров)
- Не берите в руки меч (2004), повість в новелах (другий головний герой — Дмитро Храбров):
- Два меча (2002), оповідання
- Мечи мира (2004), оповідання
- Песнь мечей (2004), оповідання
- ВВГ (2002), роман
Регулюм
- Невыключенный (1998), оповідання
- Регулюм (1999), роман (заснований на оповіданні «Невикнений»)
- Пропуск в будущее (2008), роман
Артем Бойцов
- Неперемещённый (1999), оповідання
- Возвращение настоящего (2014), роман (заснований на оповіданні «Непереміщений»)
- Десант в прошлое (2015), роман
Контррозвідка: Future
- Посторонним вход воспрещён (2007), роман
- Нечеловеческий фактор (2013), роман
- Человеческий фактор (2016), роман
- Войд (2017), роман
Технозона
- Приключения Дениса Молодцова (повість в новелах):
- Ошибка в расчетах (2003), оповідання
- Запасный выход (2004), оповідання
- Десант на Плутон (2004), оповідання
- Соло на оборванной струне (2005), оповідання
- Узнай свою судьбу (2013), оповідання
- Солнце мертвых (2013), оповідання
- На струне (2018), роман
- Под струной (2018), роман
Рятівники Віяла світів
- Посланник (1994), роман
- Избавитель (2002), роман
Євангеліе від звіра
- Логово зверя (1998), роман
- Исход зверя (2002), роман
- Укрощение зверя (2006), роман
Заборонена реальність
- Одиночка (2001), роман
- Смерш-2 (1993), роман
- Перехватчик (1995), роман
- Разборки третьего уровня (1996), роман
- Излом зла (1997), роман
- Истребитель закона (1997), роман
- Смерч (2005), роман
- Возвращение Стопкрима (2015), роман
- Запрещенная реальность: перезагрузка (2016), роман
Катарсис
- Человек боя (1998), роман
- Поле боя (1998), роман
- Бой не вечен (1999), роман
- Гарантирую жизнь (2000), роман
- Ведич (2007), роман
Екстазис
- Беспощадный, или Искатели смерти (2003), роман
- Не русские идут, или Носители смерти (2009), роман
Нікого над нами
Всесвіт Івана Гордеєва
- Никого над нами (2007), оповідання
- Зелёные нечеловечки (2008), оповідання
- Помню (2008), оповідання
- Сюрприз для пастуха (2011), повість
- Гости непрошенные (2012), оповідання
- Застава (2013), роман
- Триэн (2014), роман, що складається з раніше опублікованих творів (окрім книги «Зелені нечоловічки»):
- Пролог. Появление «Триэн» (оповідання «Нікого над нами»)
- Книга первая. Сюрприз для пастуха (однойменна повість)
- Глава 1. Гости непрошеные (однойменне оповідання)
- Глава 2. Помню (однойменне оповідання)
- Глава 3. Что было
- Глава 4. Что будет
- Книга вторая. Застава (однойменний роман)
- Глава 1. Извлечение из прошлого
- Глава 2. Настоящее. Третья сила
- Глава 3. Поход в будущее
- Глава 4. Оздоровительные процедуры
Всесвіт Романа Волкова
- Укрой меня от замыслов коварных (2010), роман
- Делирий (2010), роман
- Возвращайтесь живыми! (2011), роман
- Шанс на независимость (2011), роман
Браконьери
- Браконьеры (2012), роман
- Рецидив (2012), роман
Числовсесвіт
- Вне себя (2012), роман
- Бес предела (2013), роман
- Век воли не видать (2014), роман
Війна HAARP
- Война HAARP (2014), роман
- Война HAARP-2 (2015), роман
Атлантарктида
- Атлантарктида (2016), роман
- Дикий дикий Норд (2017), роман
- Из глубины (2018), роман
Криптозой
- Ликвор (2007), рассказ
- Савва и ангелы (2015), роман (заснований на оповіданні «Ликвор»)
- Криптозой (2001), роман
Небувале неминуче
- Небывалое неизбежно (2017), роман
- Невозможное неумолимо (2018), роман
Позасерійні романи
- Корректировщик (1996)
- Ко времени моих слёз (2004)
- Пришельцы против пришельцев (2016) (заснований на оповіданнях «Вторая сторона медали» и «Молёбский челлендж»)
- Конец света (2017) (заснований на оповіданні «Приговорённые к свету» («Заминированный»))
- Отстрел негодяев (2017)
- Другой дороги нет (2017)
- Космопроходцы (2019) (заснований на оповіданні «Тёмная засада»)
Позасерійні повісті
- Чужие (1989)
- Пираньи (1989)
- Заповедник смерти (1991)
- Утечка информации (1995)
- День монстра (1997)
Позасерійні оповідання
- Эволюция (1969)
- Сидоров и время (1976)
- Беглец (1978)
- Операция «Терпение» (1979)
- Двое в пустыне (1979)
- Камертон (Стихия) (1982)
- Волейбол-3000 (1983)
- Покупка (1989)
- Хроники выхода (1999)
- Мальчишка из 22-го (1999)
- Приговорённые к свету (Заминированный) (1999)
- Ultima ratio (1999)
- Переворот (Подарок судьбы) (2001)
- Я вас предупреждал (2004)
- Глюк (2005)
- Кто следующий? (2005)
- Вторая сторона медали (2006)
- Свой-чужой (2008)
- Сердце грозы (2008)
- Ангел-хранитель (2008)
- Марсианский корабль (2008)
- Не верю! (2010)
- Новый уровень (2014)
- Соблазн неизведанного (2015)
- Молёбский челлендж (2016)
- Рыжий (2017)
- Тёмная засада (2018)
Езотерика
- Кто мы? Зачем мы? (2000), ессе
Нагороди[14][15]
- 1969 рік. Газета «Студентський меридіан». За дебютне оповідання.
- 1977 рік. Журнал «Техніка — молоді». Диплом за участь в міжнародному конкурсі «Світ завтрашнього дня» на найкращий фантастичний малюнок.
- 1992 рік. Приз «Золотий змій» за роман «Чорна людина»
- 1992 рік. Нагорода видавництва « Змій Горинич»
- 1994 рік. Видавництво «Армада». Премія за найкращий роман року («Посланець»).
- 1994 рік. Журнал «Ми (журнал)». Премія за найкращий роман року («Смерш-2»).
- 1997 рік. Фанконі (Одеса). Приз читацьких симпатій.
- 1999 рік. Міжнародний фестиваль фантастики «Зоряний міст — 1999»:
- Спеціальна премія «Філософський камінь» від Харківського інституту диваків за видатні заслуги перед Її Величністю Фантастикою.
- Чорний пояс 2-го дана (II місце) в номінації «Майстер Фен-До» (бойові мистецтва в фантастиці) за епізод з роману «Людина бою» .
- 2000 рік. «Зоряний міст — 2000». Спеціальна премія Університету внутрішніх справ МВС України за кращі твори в жанрі фантастичного детективу.
- 2000 рік. МВС України (Харків). Приз за найкращий роман року, який виховує молодь у дусі патріотизму.
- 2002 рік. Фонд РФ «Третє тисячоліття». «Золотий шолом», приз за внесок до літератури[16].
- 2003 рік. Премія оргкомітету міжнародного фестивалю фантастики «Зоряний міст — 2003» «За вічну молодість».
- 2003 рік. Міжнародна літературна конференція з питань фантастики «Роскон» і видавництво «Ексмо». Приз «Фантаст року».
- 2003 рік. Київкон. «Камінь Стоунхенджа» — за внесок до фантастики
- 2003 рік. Кавалер Ордена Лицарів Фантастики.
- 2004 рік. Приз міжнародного конвенту «Аеліта».
- 2004 рік. «Зоряний міст — 2004». «Золотий кадуцей» — премія «За глобальність науково-фантастичних ідей в літературі останніх років».
- 2004 рік. Видавництва «Ексмо». Почесний диплом за глобальний внесок до російськомовної фантастики в зв'язку з 35-річчям творчої діяльності.
- 2004 рік. Видавнича фірма «Екс-принт». Другий приз в конкурсі «мініоповідання».
- 2005 рік. Російська Книга рекордів і досягнень. Найпопулярніший фантаст сучасності (видано 40 оригінальних книг тиражем близько 16,5 млн прим.) З врученням фігурки богині Ніки, медалі і диплома.
- 2005 рік. Російський Союз космонавтів. Медаль «Фантаст № 1» за внесок до російської фантастики.
- 2005 рік. Премія імені Олександра Фадєєва з врученням медалі і диплома в зв'язку з 35-річчям творчої діяльності.
- 2005 рік. Медаль Суворова за внесок російської літератури.
- 2005 рік. Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», Як письменнику, багато зробив для відродження Росії.
- 2006 рік. Зірка із сузір'я Близнюків названа ім'ям «Головачов Василь Васильович».
- 2006 рік. Міжнародна літературна конференція з питань фантастики «Роскон». Диплом і приз «Великий Роскон» — як найкращому упорядника збірників фантастики.
- 2006 рік. Міжнародна академія духовної єдності народів світу (МАДЕНМ). Орден Союзу ветеранів бойових дій як письменнику, адекватно відбив образи молодих героїв сучасності.
Адаптації
Відеоігри
За мотивами роману «Бич часів» у 2008 році зроблено відеогру.
Примітки
- Василь Головачов
- Онлайн конференція: Василий Головачев: Если встречу инопланетян — предложу выпить
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25328 Василь Головачов у Енциклопедії Сучасної України]
- Хроніки Релікта. Релікт. Книги 1-2 (м'яка обкл.)
- Лауреати премії «Аэлита»
- Лауреаты премий «Аэлита»
- Писатели о писателях (рос.)
- [https://yandex.ru/news/story/Bryanskij_pisatel-fantast_Vasilij_Golovachev_napisal_novyj_roman--79c9645cdb21eabac43a8126be850fd9?lr=213&lang=ru&stid=2HIjqCyRKG2doetFnUjC&persistent_id=76892022&rubric=culture&from=rubric Новый роман написал брянский писатель-фантаст Василий Головачев, «Севская правда»]
- «Посланник» — Василий Головачев
- Головачев Василий Васильевич
- Василий Васильевич Головачёв
- Василь Головачов на сайті fantlab.ru (рос.)
- Все литературные премии и номинации на них Василия Головачёва
- , Литературные премии по фантастике: 1990—2007 :рекомендательный библиографический ресурс, Подготовлен в НИО библиографии, автор-составитель: А. В. Гоганова
- Головачёв, Василий Васильевич
- Фільм «Заборонена реальність»
- Запрещенная реальность (2009)
Посилання
- Офіційний сайт
- Василий Головачёв у Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995, електронна версія 1997 (рос.)
- Інтерв'ю Василя Головачова в ефірі радіостанції «Ехо Москви», 20 січня 2001 року
- Інтерв'ю Василя Головачова в ефірі «"Живое ТВ"», програма «Точка відліку», 20 квітня 2009 року