Головащук Сергій Іванович

Сергій Іванович Головащук (30 вересня 1922, с. Соболівка, тепер Коростенського району Житомирської області 24 червня 2013, Київ) — український мовознавець, словникар, кандидат філологічних наук з 1971.

Головащук Сергій Іванович
рос. Сергей Иванович Головащук
Народився 30 вересня 1922(1922-09-30)
Соболівка, Волинська губернія, Українська СРР
Помер 24 червня 2013(2013-06-24) (90 років)
Київ, Україна
Діяльність мовознавець
Нагороди

Біографія

Закінчив 1952 Київський університет.

Працював упродовж 19501958 років у видавництві АН України, з 1958 року — в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН України1973 року — старший науковий співробітник), у 19911998 роках — старший науковий співробітник в Інституті української мови НАН України.

Наукова діяльність

Автор праць з української лексикографії, правопису, культури мови:

  • монографія «Перекладні словники і принципи їх укладання» (1976);
  • «Словник-довідник з правопису» (1979);
  • «Словник-довідник з правопису та слововживання» (1989);
  • «Складні випадки наголошення. Словник-довідник» (1995);
  • «Словник-довідник з українського літературного слововживання» (2000);
  • «Російсько-український словник сталих словосполучень» (2001);
  • ряду статей у наукових збірниках і періодиці.

Один з укладачів і редакторів «Русско-украинского словаря» (т. 1–3, 1968; Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки, 1973), «Словника української мови» (т. 1–11, 1970—1980; Держ. премія СРСР, 1983), «Орфографічного словника української мови» (1975, 1999), «Словника синонімів української мови» (Т. 1-2, 1999—2000).

Монографії

  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).

Словники

  • Російсько-український геологічний словник (1959; співукладач).
  • Російсько-український словник (у 3 т.; 1968; співукладач і співредактор).
  • Словник української мови» (в 11 т.; 1970—1980; співукладач і співредактор).
  • Орфографічний словник української мови (1975; співукладач і співредактор).
  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).
  • Словник-довідник з правопису (1979).
  • Словник-довідник з правопису та слововживання (1989).
  • Орфографічний словник: 4–10 кл. (1987; 9-те вид. — 1996).
  • Орфографічний словник української мови (1994; співукладач; 2-е вид. 1999).
  • Складні випадки наголошення (1995).
  • Українське літературне слововживання (1995).
  • Русско-украинский словарик (1997).
  • Правописний словник (1999).
  • Словник синонімів української мови (у 2 т.; 1999–2000; співукладач; 2-е вид. — 2006).
  • Словник-довідник з українського літературного слововживання (2000; 3-є вид. — 2010).
  • Російсько-український словник сталих словосполучень (2001).
  • Словник наголосів (2003).
  • Орфографічний словник складних слів української мови (2008).

Статті

  • До специфіки перекладної лексикографії близькоспоріднених мов // Мовознавство. — № 1. — 1970. — С. 3—10.
  • Розмежування значень слів у двомовному словнику // Мовознавство. — 1970. — № 4. — С. 15—24.
  • А. Ю. Кримський як лексикограф // А. Ю. Кримський — україніст і орієнталіст: (матеріали ювіл. сесії до 100-річчя з дня народж.) / АН УРСР; Ордена Трудового Червоного Прапора Інститут мовознавства імені О. О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (відп. ред.) та ін. — Київ : Наукова думка, 1974. — С. 49—59.
  • Позасловникова лексика в творах Олеся Гончара // Мовознавство. — 1988. — № 6. — С. 32—40.
  • До правопису закінчень відмінюваних слів // Український правопис: так і ні. — К., 1997. — С. 81—86.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.