Головний корпус МДУ

Головний корпус МДУ (рос. Главное здание МГУ) хмарочос (одна зі сталінських висоток) в Москві, Росія. В будинку розташований головний корпус Московського державного університету. Висота 36-поверхового будинку становить 182 м, разом зі шпилем 240 метрів, на момент завершення будівництва був найвищим будинком Європи і утримував цей статус до 1990 року, коли в Франкфурті-на-Майні було збудовано Messeturm. Будівництво було розпочато в 1949 та завершено в 1953 році.

Головний корпус МДУ
Главное здание МГУ
Інформація
55°42′11″ пн. ш. 37°31′50″ сх. д.
Розташування Москва, Росія
Країна  Росія[1]
Статус Збудовано
Стиль Naryshkin Baroqued і сталінський ампір
Завершено 1953
Відкрито 1 вересня 1953
Використання освіта
Висота
Антена/Шпиль 240 м
Дах 182 м
Технічні деталі
Кількість поверхів 36
Інше
Архітектор Лев Руднєв
Сторінка на SkyscraperPage 182

 Головний корпус МДУ у Вікісховищі

Історія будівництва

За пропозицією Сталіна в січні 1947 року Рада міністрів СРСР ухвалила рішення про будівництво в Москві восьми висотних будівель, одною з яких став головний корпус Московського державного університету на Ленінських (нині Воробйових) горах. Проєкт був розроблений групою архітекторів під керівництвом Льва Руднєва: С. Е. Чернишовим, П. В. Абросімовим, А. Ф. Хряковим, В. Н. Насоновим. Скульптурне оформлення фасадів — робота майстерні Віри Мухіної. У проєкті використані елементи незбудованого «Палацу рад».

Земляні роботи розпочалися в 1948 році, церемонія закладення першого каменю відбулася 12 квітня 1949 року. При будівництві було використано працю декількох тисяч ув'язнених.

1 вересня 1953 року в корпусі розпочалися навчальні заняття.

Використання

У головній будівлі розміщені: геологічний факультет (3-8 поверхи), механіко-математичний факультет (12-16 поверхи) та географічний факультет (17-22 поверхи), ректорат (8-10 поверхи) і адміністрація, наукова бібліотека, Музей землезнавства, актовий зал на 1500 чоловік і Будинок культури МДУ.

У бічних крилах Головного висотної будівлі розташовується 5754 кімнати гуртожитку для студентів і аспірантів та 184 квартири для професорів і викладачів університету.

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.