Мухіна Віра Гнатівна

Віра Гнатівна Мухіна (19 червня (1 липня) 1889(18890701)6 жовтня 1953) — російська радянська скульпторка.[1] Народний художник СРСР (1943). Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1947). Лауреат п'яти Сталінських премій (1941, 1943, 1946, 1951, 1952).

Віра Гнатівна Мухіна
рос. Вера Игнатьевна Мухина

Портрет Віри Мухіної, робота Михайла Нестерова
Народження 19 червня (1 липня) 1889(1889-07-01)
Рига, Лифляндська губернія, Російська імперія
Смерть 6 жовтня 1953(1953-10-06) (64 роки)
  Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська імперія
Жанр скульптура
Навчання Академія Ґранд-Шомьєр
Діяльність скульпторка
Напрямок скульптура
Вплив Народний художник СРСР
Відомі учні Michaś Filipovičd і Діденко Кирило Васильович
Твори Пам'ятник Чайковському (Москва)d і Робітник і колгоспниця
У шлюбі з Замков Олексійd
Нагороди


 Мухіна Віра Гнатівна у Вікісховищі

Біографія

Віра Гнатівна Мухіна народилася 19  червня (1 липня ) 1889 року в Ризі в купецькій сім'ї. Дитячі та юнацькі роки, з 1892 по 1904, провела в Феодосії. Тут майбутня художниця отримала перші уроки малюнка і живопису. Закінчивши гімназію і переїхавши в Москву, навчалася живопису у студіях відомих пейзажистів К. Ф. Юона та І. І. Машкова.

У 1912—1914 роках жила в Парижі, де відвідувала Академію Ґранд-Шомьєр, навчаючись у відомого французького скульптора-монументаліста Е. А. Бурделя. Пізніше подорожувала по Італії, вивчаючи скульптуру та живопис періоду Ренесансу. 1918 року вийшла заміж за військового лікаря Олексія Замкова. 1923 року разом з О. О. Екстер оформила павільйон газети «Известия» на Всеросійській сільськогосподарській і кустарно-промисловій виставці в Москві.

Віра Гнатівна Мухіна брала участь у реалізації Ленінського плану монументальної пропаганди. Була визнана видатним майстром XX століття після того, як монумент «Робітник і колгоспниця» був представлений в Парижі на Всесвітній виставці 1937 року. Композиція завершувала радянський павільйон, спроектований архітектором Борисом Іофаном.

Пізніше, 1939 року, монумент було встановлено неподалік від північного входу на Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). З 1947 року скульптура є емблемою кіностудії «Мосфільм».

Деякі проекти В. Г. Мухіної залишилися нездійсненими, серед них пам'ятники Я. М. Свердлову, В. І. Леніну і челюскінцям. Пам'ятник Максиму Горькому, що призначався для Москви, був встановлений в Нижньому Новгороді.

Віра Гнатівна Мухіна померла 6 жовтня 1953 року.

Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Нагороди

Пам'ять про скульптора Віру Мухіну

У Феодосії створено Музей Віри Мухіної.[2]

Галерея

Примітки

  1. Автобіографія В. Г. Мухіної. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 5 травня 2012.
  2. Енциклопедія онлайн[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

Джерела

• Зотов А., Мухіна Віра Гнатівна: Народний художник СРСР. — М.-Л.: Мистецтво, 1944. — 16, [6] с. — (Масова бібліотека). — 15 000 екз. (Обл.)
• Воронов М. В., Віра Мухіна: (Монографія). — М.: Образотворче мистецтво, 1989. — 336 с. — 18 500 екз. — ISBN 5-85200-078-7 (В пер., Суперобл.)
Воронов М. В., «Робітник і колгоспниця». — М.: Московський робочий, 1990. — 80, [16 с. — (Біографія московського пам'ятника). — 45 000 екз.]
Могила В. І. Мухіної на Новодівичому кладовищі.
Година № 268 (19.11.1998.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.