Головчаки

Головчаки, також іноді товстоголовки (Hesperiidae) — єдина родина денних метеликів надродини Hesperioidea. Родина об'єднує близько 4000 видів з 567 родів, які зустрічаються по всіх континентах за винятком Антарктиди[1]. В Україні відомо 25 видів.

?
Головчаки

Ілюстрація до наукової статті з таксономії головчаків (1912)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Hesperioidea
Родина: Головчаки (Hesperiidae)
Latreille, 1809
Типовий вид
Hesperia comma
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Hesperiidae
Віківиди: Hesperiidae
EOL: 836
ITIS: 117278
NCBI: 40093
Fossilworks: 134825

Зовнішня будова

Відносно невеликі метелики, тіло має забарвлення від темних відтінків до жовто-вохристого.

Імаго мають потовщену голову, ширина якої більша за довжину, розміром з передньогруди. Очі великі, округлі, далеко розставлені. Антени з веретеноподібною булавою, верхівка в деяких видів гачкоподібно зігнута. Довжина вусиків менше половини переднього краю переднього крила.

Груди потужні, всі пари ніг гарно розвинені. На гомілках задніх кінцівок знаходяться 1-2 пари шпор. Самці деяких видів мають на задніх ногах андроконіальний орган — тібіальну китицю.

Крила відносно невеликі. Переднє крило вузьке, подовжене, із загостреною верхівкою. Крила найчастіше зі світлими плямами на темнішому тлі, переважно жовті, бурі, брунатні, чорнуваті. Радіальні жилки на передньому крилі відходять від центральної комірки, не галузяться.

Статевий диморфізм розвинений у багатьох видів, тоді самиця крупніша. В інших головчаків зовнішні відмінності між самицями й самицями незначні.

Спосіб життя

Запліднена самиця відкладає яйця на рослину, якою живиться гусінь.

Більшість головчаків активні вдень, хоча деякі види літають після заходу сонця.

Імаго живляться нектаром квітів, але також можуть пити пташиний послід.[2]

Генетичні особливості

Хромосомний аналіз 205 видів головчаків виявив переважну наявність каріотипів n=31, 30, 29 і 28 хромосом[1].

Різноманіття

Родину поділяють на 7 підродин:[3][4]

  • Coeliadinae
  • Euschemoninae
  • Eudaminae
  • Pyrginae
  • Heteropterinae
  • Trapezitinae
  • Hesperiinae

Еволюція

Відомо 3 викопні види головчаків з верхнього палеоцену та раннього олігоцену. Найдавнішій знахідці 55 мільйонів років[3].

Традиційно за морфологічними ознаками головчаків розглядають як окрему групу денних метеликів, сестринську до родин Papilionoidea. Разом з тим, генетичний аналіз споріднює головчаків з іншими метеликами, залишаючи косатцюватих окремою групою. У 2015 році було прочитано геном першого головчака Lerema accius, що дозволить знайти вирішення цієї проблеми[5].

Примітки
  1. Lukhtanov, Vladimir (2014). Chromosome number evolution in skippers (Lepidoptera, Hesperiidae). Comparative Cytogenetics 8 (4): 275–291. ISSN 1993-078X. doi:10.3897/CompCytogen.v8i4.8789.
  2. Devries, Philip J.; Austin, George T.; Martin, Noland H. (2008). Diel activity and reproductive isolation in a diverse assemblage of Neotropical skippers (Lepidoptera: Hesperiidae). Biological Journal of the Linnean Society 94 (4): 723–736. ISSN 00244066. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.01037.x.(англ.)
  3. Warren, Andrew D.; Ogawa, Joshua R.; Brower, Andrew V. Z. (2009). Revised classification of the family Hesperiidae (Lepidoptera: Hesperioidea) based on combined molecular and morphological data. Systematic Entomology 34 (3): 467–523. ISSN 03076970. doi:10.1111/j.1365-3113.2008.00463.x.(англ.)
  4. Yuan, Xiangqun; Gao, Ke; Yuan, Feng; Wang, Ping; Zhang, Yalin (2015). Phylogenetic relationships of subfamilies in the family Hesperiidae (Lepidoptera: Hesperioidea) from China. Scientific Reports 5: 11140. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/srep11140.(англ.)
  5. Cong, Qian; Borek, Dominika; Otwinowski, Zbyszek; Grishin, Nick V. (2015). Skipper genome sheds light on unique phenotypic traits and phylogeny. BMC Genomics 16 (1). ISSN 1471-2164. doi:10.1186/s12864-015-1846-0.(англ.)

Джерела
  • Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005). Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського. с. 232.
  • Некрутенко, Ю. П. (1985). Булавоусые чешуекрылые Крыма. Определитель. Киев: Наукова думка. с. 152.(рос.)
  • Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.