Голубєв Михайло Володимирович

Одесит Михайло Голубєв називає себе лояльним громадянином України[7]. І дійсно багато працює для утвердження й розвитку країни і українських шахів зокрема.

2008, Одеса

Функціонер ФШУ (комітет роботи зі ЗМІ до січня 2020)[8], представник України в міжнародній Асоціації шахових професіоналів.

В другій половині 1990-х захоплюється інтернет-активізмом та журналістикою:

• редактор сайту Ukrainian Chess Online (1998—2003)
• кореспондент KasparovChess у 2000
• журналіст на сайті ChessToday.net з вересня 2001
• шаховий оглядач спортивної газети Команда (2003—2011)
• з 2008 року дописує в блог livejournal
• журналіст Chess-News.ru (2011—2012 та знову з червня 2014)
• журналіст ChessPro.ru (у 2004—2011; 2012—2013)
• з листопада 2012 тележурналіст програми Школа Чемпіонів на одеському телебаченні.

Найвідоміші епізоди журналістської та блогерської діяльності Голубєва пов'язані з розвінчуванням відомого афериста Слюсарчука. Йому приписують новотвір слюсаргейт, що позначив цей скандал[9]. Також був учасником розслідування на шахових сайтах і форумах (Chesspro.ru, Crestbook.com, Chessglum.com, Ukraine-chess.go-forum.net), яке викрило слюсарчукові трюки в грі проти Рибки, згодом виявило підробку документів про освіту, розкрило деякі інші фокуси афериста; коментував ситуацію для ряду вітчизняних та світових медіа-ресурсів[10]. Принаймні з 2017 він приділяв увагу розслідуванню діяльності шахістів та тренерів Шкуро та Кобилянського[11][12], які штучно завищували свої рейтинги, в різний час входячи в 10-ку найкращих шахістів світу (в рапіді), та щодо яких 31 січня 2020 ФІДЕ почало розслідування[13].

Як коментатор Михайло Голубєв працював на багатьох турнірах, зокрема, був офіційним коментатором усіх трьох супертурнірів Aerosvit (2006—2008) у Форосі та ювілейного 80-го чемпіонату України, на якому святкував перемогу Руслан Пономарьов.

Співавтор програми Школа Чемпіонів на телеканалі одеської ТРК Круг[14].

Активний учасник Євромайдану в Одесі. Зокрема, організатор і учасник шахових матчів «Хід в Європу» на підтримку мирних протестів та єдності України між відомими шахістами Києва, Одеси та Львова[15]. Станом на 2017 рік згадується як партієць Народного руху України[16].

Міжнародний майстер з 1992, гросмейстер з 1996 року.

Найвищі рейтингові позиції займав у 1994—1995: наближався до першої сотні шахістів світу (110—115 рядки), був 10 та 12-м з найсильніших представників України (офіційний рейтинг 2570 на січень 1995[17], в той же час chessmetrics.com обраховує гру на рівні 2598[18]). Найліпшим досягненням у кар'єрі Голубєва вважається турнір у Карвіні (1992): набрав 8 з 9-ти очок без поразок і з серією в сім перемог.

Як найкраща шахова партія в кар'єрі відзначена перемога над Р. Мантовані у сьомому турі турніру в швейцарському місті Біль (1992).

До індивідуальних досягнень Голубєва слід віднести перші місця в турнірах: Карвіна (1992), Вайльбург (1—4 місце, 1995), Дайцизау (нім. Deizisau, 1—2 місце, 1997), Хемніц (1-2, 1998), двічі розділив перше місце на відкритих Чемпіонатах Швейцарії (1999 — перший за додатковими показниками; 2001), Бухарест і Бетюн (2002), Швебіш-Ґмінд (1—4, 2004), двічі в Одесі (1—5 у 2006 та одноосібно в чемпіонаті одеської області 2008).

В турнірі Меморіал Михайла Підгайця, Одеса, 2010 зайняв третє місце (за додатковими показниками, набравши рівну кількість очок з лідерами змагання)[19].

Виступав за юнацьку (до 18) збірну УРСР на союзній першості, за збірну Одеського військового округу на змаганнях військовослужбовців. Грав у клубних чемпіонатах України, Бельгії, Люксембургу, Румунії та Німеччини. В складі бельгійської команди KSK 47 Eynatten (на другій дошці) учасник Європейської клубної першості в Ізмірі[20]. П'ять разів ставав клубним чемпіоном Бельгії: в складі команди Schachklub Rochade (1994—1998) та двічі (2003, 2004) у складі KSK 47 Eynatten.

На лютий 2016 року має рейтинг 2494. Крім звичайних шахів грає у швидкі та блискавичні, має в них дещо нижчі показники.

В травні 2017 року виступив гравцем і керівником одеської команди «Папашон», що здобула золото в бліці на Чемпіонаті України серед клубних команд в Чорноморську[21].