Чемпіонат України із шахів

Чемпіонати України із шахів — всеукраїнське змагання під егідою Федерації шахів України, яке виявляє найсильніших шахістів країни. Змагання проводяться окремо серед чоловіків, серед жінок, серед юнаків та дівчат (до 20) і юніорів (категорії 12-18 і 8-12 років). Також розігрується командна першість.

Верлінський Б. М. — неофіційний чемпіон України, переможець Південноросійського турніру (1910), чемпіон УРСР, перший радянський гросмейстер

Передісторія українських чемпіонатів сягає часів, коли наша земля належала до державних утворень Російської імперії, ІІІ-ї Речі Посполитої та СРСР. Так, у 1909—1910 в Одесі проводився Південноросійський шаховий турнір, в якому перемогли представники Києва та Одеси. На підконтрольних Польщі теренах перший турнір, що зібрав найкращих шахістів тої частини України, відбувся 1928 року. Ще два турніри були проведені за часів нацистської окупації: в 1942 та 1944.

(Докладніше: Неофіційні Чемпіони України з шахів).

Степан Попель — неофіційний чемпіон Західної України (у 1930-ті роки), найсильніший шахіст діаспори (1940-1960-тих)

На землях, що опинились під владою більшовиків, чоловічі змагання періодично проводились від 1924 року. 1935 року пройшов перший жіночий чемпіонат Радянської України. З 1945 року, коли до складу УРСР ввійшли західноукраїнські землі, проводяться чемпіонати з участю представників усіх територій, що складають сьогоденну Україну. Найуспішнішим учасником українських радянських чемпіонатів був Анатолій Банник (5 перемог: 1945, 1946, 1951, 1956, 1964)
(Докладніше: Чемпіонати УРСР з шахів).

Натомість післявоєнна українська діаспора проводила власні змагання, рівень яких, щоправда, був далекий від чемпіонських турнірів УРСР. Протягом 1970-1980-х років діаспору поповнювали так звані неповерненці — провідні спортсмени, що з різних причин тікали з радянської України, зокрема й деякі чемпіони УРСР.
(Докладніше: Українська шахова еміграція).

Відколи постала незалежна Україна та формально виокремилась ФШУ, з 1992 року проводяться чемпіонати України з шахів, які продовжили нумерацію чемпіонатів УРСР.

2018 року чемпіоном України серед чоловіків втретє став Антон Коробов, а жіночу першість вперше виграла Наталя Букса.

Регламент змагань

Регламент Чемпіонатів України визначає за мету змагань:

  • популяризацію шахової гри та спортивних досягнень;
  • творчий та спортивні підсумки шахової роботи;
  • підвищення майстерності та кваліфікації шахістів;
  • виявлення найсильніших майстрів для участі в міжнародних змаганнях.

Спосіб проведення є традиційним для Чемпіонатів іще з часів УРСР, типовим і для чоловічих, і для жіночих, і для юніорських змагань. Наприклад, чоловічий чемпіонат України проводиться за таким порядком. Першим етапом змагання є півфінал, 2014 року в ньому застосована швейцарська система, учасниками можуть стати громадяни України, члени ФШУ:

  • переможці чемпіонатів областей України, АР Крим, Києва та Севастополя;
  • володарі 1-2 місць чемпіонатів України в вікових категоріях 12-18 років;
  • володарі 1-3 місць юнацького чемпіонату (до 20 років);
  • шахісти з рейтингом ФІДЕ не нижче 2500.

Шахісти, що посіли 1-5 місця в півфіналі, шість шахістів з найвищим рейтингом ФІДЕ та торішній чемпіон допускаються до фінальної частини Чемпіонату, всього 12 гравців[1]. Фінал 2014 року проводився за коловою системою.

Порядок змагань у жіночих та юніорських змаганнях не суттєво відрізняється.

В попередні роки фінальні частини змагань проводили за різними системами: швейцарка, нокаут.

Результати чемпіонатів УРСР

Яків Вільнер — перший чемпіон України
Федір Богатирчук — чемпіон України 1937 року
Ісаак Болеславський — чемпіон України 1938—1940 рр.
Анатолій Банник — 5-разовий чемпіон України
Леонід Штейн — чемпіон України 1960, 1962 років
Юхим Геллер — 4-разовий чемпіон України
Лев Альбурт — чемпіон України 1972—1974 рр.
Володимир Маланюк — 3-разовий чемпіон України
Дата
проведення
Місце
проведення
Система розіграшу Переможець Чемпіон
представляв
Результат
Очки+=
1 29 березня 
11 квітня 1924
Київ Колова Яків Вільнер Одеса 9 з 10 8 0 2
2 25 травня 
1925
Харків Колова Яків Вільнер (2) Одеса 7 з 8 6 0 2
3 22 квітня 
6 травня 1926
Одеса Колова Борис Верлінський (поза конкурсом)
Михайло Марський
Москва
Дніпропетровськ
8 з 11 5
6
0
1
6
4
4 26 червня 
14 липня 1927
Полтава Колова 1. Олексій Селезньов (поза конкурсом) Москва 11½ з 15 8 0 7
2. Всеволод Раузер Київ 11 з 15 8 1 6
5 29 травня 
10 червня 1928
Одеса Колова Яків Вільнер (3) Одеса 11 з 15 8 1 6
Володимир Кирилов Харків 11 з 15 9 2 4
6 липень 1931 Харків Колова Абрам Замиховський Київ 8½ з 11 7 1 3
7 1 липня 
1933
Харків Колова Володимир Кирилов (2) Харків 5 з 8 3 1 4
Всеволод Раузер (2) Київ 5 з 8 4 2 2
8 1 
24 березня 1936
Київ Колова Йосип Погребиський Київ 12 з 17 9 2 6
Петро Шумилін Харків 12 з 17 8 1 8
9 18 червня 
10 липня 1937
Київ Колова Федір Богатирчук Київ 12½ з 17 10 2 5
10 13 вересня 
1938
Київ Колова Ісаак Болеславський Дніпропетровськ 13 з 17 12 3 2
11 12 
31 грудня 1939
Дніпропетровськ Колова Ісаак Болеславський (2) Дніпропетровськ 12 з 15 10 1 4
12 20 листопада 
12 грудня 1940
Київ Колова Ісаак Болеславський (3) Дніпропетровськ 13 з 17 10 1 6
13 19 грудня 
1944
Київ Колова Борис Гольденов Київ 10 з 12 9 1 2
14 17 вересня 
1945
Київ Колова Анатолій Банник Київ 11 з 14 10 2 2
15 2 червня 
1946
Київ Колова Анатолій Банник (2) Київ 14 з 17
16 28 травня 
1947
Київ Колова Олексій Сокольський Львів 11½ з 16 8 1 7
17 квітень 1948 Київ Колова Олексій Сокольський[2] Львів 12½ з 18 8 1 9
18 4 
30 липня 1949
Одеса Колова Ісаак Липницький Київ 15½ з 19 14 2 3
19 травень 1950 Київ Колова Юхим Геллер Одеса 12½ з 17 10 2 5
20 3 
28 квітня 1951
Київ Колова Анатолій Банник (3) Київ 12 з 17 8 1 8
21 1952 Київ Колова Владлен Зурахов Київ 11½ з 15 9 1 5
22 1953 Київ Колова Яків Юхтман Одеса 10 з 13 8 1 4
23 16 листопада 
14 грудня 1954
Київ Колова Абрам Хавін Київ 13 з 18 10 2 6
24 1955 Київ Колова Анатолій Банник (4) Київ 11½ з 17 8 2 7
25 1956 Київ Колова Ісаак Липницький (2) Київ 15 з 19 11 0 8
26 8 травня 
2 червня1957
Київ Колова Юхим Геллер (2) Одеса
12½ з 17 10 2 5
Саломон Флор (поза конкурсом) Москва 12½ з 17 8 0 9
27 5 травня 
2 червня 1958
Київ Колова Юхим Геллер (3) Одеса 12½ з 16 10 1 5
28 27 березня 
27 квітня 1959
Київ Колова Юхим Геллер (4) Одеса 18 з 21 15 0 6
29 14 травня 
10 червня 1960
Київ Колова Леонід Штейн[3] Львів 12 з 17 9 2 6
30 21 травня 
12 червня 1961
Київ Колова Юрій Коц[4] Донецьк 11 з 15 10 3 2
31 7 
31 травня 1962
Київ Колова Леонід Штейн (2) Львів 13½ з 17 10 0 7
32 4 
29 травня 1963
Київ Колова Юрій Ніколаєвський Київ 11 з 17 8 3 6
33 14 квітня 
11 травня 1964
Київ Колова Анатолій Банник (5) Київ 14 з 19 9 0 10
34 1965 Дніпропетровськ колова Р.Гольдштейн (Єрмаков) Дніпропетровськ 12½ з 17
35 6 
29 травня 1966
Київ Колова Юрій Сахаров Київ 13 з 17 11 2 4
36 1967 Київ Швейцарська Валерій Жидков Запоріжжя 10 з 13
Юрій Ніколаєвський (2) Київ 10 з 13
37 4 
27 травня 1968
Київ Колова Юрій Сахаров (2) Київ 12½ з 17 9 1 7
38 21 лютого 
18 березня 1969
Івано-Франківськ Колова Геннадій Кузьмін Луганськ
10½ з 15 7 1 7
Володимир Савон Харків 10½ з 15 7 1 7
39 17 квітня 
13 травня 1970
Київ Колова Володимир Тукмаков Одеса 11½ з 17 8 2 7
40 1971 Донецьк Швейцарська Юрій Коц (2) Донецьк 9½ з 13
41 6 
28 травня 1972
Одеса Колова Лев Альбурт Одеса 11½ з 17 7 1 9
42 1973 Дніпропетровськ Швейцарська Лев Альбурт (2) Одеса 11 з 13
43 2 
15 березня 1974
Львів Швейцарська Лев Альбурт (3) Одеса 10 з 13
44 1 
10 березня 1975
Дніпропетровськ Швейцарська Олександр Вайсман Харків 7½ з 9
45 13 
28 травня 1976
Донецьк Колова Михайло Підгаєць Одеса 9½ з 13 7 1 5
46 21 
29 травня 1977
Житомир Швейцарська Юрій Ніколаєвський (3) Київ 7 з 9
47 2 
21 березня 1978
Ялта Колова Костянтин Лернер Одеса 11½ з 15 8 0 7
48 19 
27 травня 1979
Дніпропетровськ Швейцарська Володимир Охотник Ужгород 7½ з 9
49 20 лютого 
5 березня 1980
Харків Швейцарська Володимир Маланюк Севастополь 10½ з 13
50 15 жовтня 
4 листопада 1981
Ялта Колова Володимир Маланюк (2) Севастополь 10 з 14
51 травень 1982 Ялта Колова Костянтин Лернер (2) Одеса 12 з 15
52 19 
27 травня 1983
Мелітополь Швейцарська Дмитро Комаров Київ 7 з 9 6 1 2
Валерій Невєров Харків 7 з 9
53 5 
25 червня 1984
Київ Колова Михайло Гуревич Харків 10½ з 15 6 0 9
54 червень 1985 Ужгород Колова Валерій Невєров (2) Харків 11 з 14 9 1 4
55 червень 1986 Київ Колова Володимир Маланюк (3) Севастополь 11 з 15 7 0 8
56 4 
21 червня 1987
Миколаїв Колова Віктор Москаленко Одеса 9½ з 15 6 2 7
57 3 
21 червня 1988
Львів Колова Валерій Невєров (3) Харків 10½ з 15 7 1 7
58 листопад 1989 Херсон Колова Ігор Новіков[5]
Харків 10½ з 15 6 0 9
59 1990 Сімферополь Колова Михайло Бродський Харків 7 з 10 5 1 4

Результати чемпіонатів України

Попри заявлену мету виявляти найсильніших шахістів, шахові чемпіонати України часто проходили без участі провідних українських спортсменів. Лише починаючи з 2011 року (за винятком найсильнішого та найбільш представницького за складом в історії чемпіонатів України чемпіонату 2004 року) фінальні турніри чемпіонатів України збирають найсильніших шахістів та шахісток України, за винятком лідера збірної України Василя Іванчука, який тим не менше, взяв участь в першості України 2004 року та першості України 2014 року посівши 9-16 та 7-е місця, відповідно.

Фінали чоловічих змагань

Інформація про чоловічі першості України з шахів зібрана міжнародним арбітром Олегом Григоровичем Товчигою. На сайті ФШУ можна переглянути вибрані партії Чемпіонатів від 1924 по 2013 роки.

Антон Коробов — 4-разовий чемпіон України
Андрій Волокитін — 3-разовий чемпіон України
Руслан Пономарьов — чемпіон України 2011 року
Номер Рік

проведення

Місце

проведення

Система

розіграшу

Кількість

учасників

Представництво за рейтингом
України (к-ть шахістів)
Категорія
турніру
(сер.рейтинг)
Переможець Результат Чемпіон

представляв

1—5 місця1—10 місця
60 1991 Сімферополь Колова 14 ? ? ? Віталій Голод 9½ з 13[6] Львів
61 1992 Сімферополь колова 15 4 (2325) Владислав Боровиков 10 з 14 Дніпропетровськ
62 1993 Донецьк колова 14 ? Орест Грицак 10½ з 13 Львів
63 1994 Алушта швейцарська 144 Юрій Круппа 8 з 9 Київ
64 1995 Дніпропетровськ швейцарська 56 Сергій Кривошея 7 з 9 Житомир
65 1996 Ялта швейцарська 100 1 Михайло Голубєв 8½ з 11 Одеса
66 1997 Алушта швейцарська 75 Володимир Баклан 8 з 9 Київ
67 1998 Алушта швейцарська 103 Любомир Михалець 7 з 9 Хмельницький
68 1999 Алушта швейцарська 57 1 Геннадій Кузьмін 6½ з 9 Луганськ
69 2000 Севастополь швейцарська 116 Володимир Роговський 7½ з 9 Запоріжжя
70 2001 Покров швейцарська 30 3 Олександр Берелович 6½ з 9 Харків
71 2002 Алушта швейцарська 83 Антон Коробов 7½ з 9 Краматорськ
72 2003 Сімферополь швейцарська 108 3 Євген Мірошниченко 7½ з 9 Донецьк
73 2004 Харків нокаут 32 4 8 Андрій Волокитін Львів
74 2005 Рівне нокаут 32 2 Олександр Арещенко Краматорськ
75 2006 Полтава нокаут 32 1 6 Захар Єфименко Краматорськ
76 2007 Харків швейцарська 28 1 Валерій Авескулов 6½ з 9 Харків
77 2008 Полтава швейцарська 26 2 Євген Мірошниченко (2) 6½ з 9 Донецьк
78 2009 Алушта швейцарська 91 Володимир Якимов 7 з 9 Черкаси
79 2010 Алушта швейцарська 90 Сергій Павлов 7½ з 9 Київ
80 2011 Київ колова 12 4 8 16 (2650) Руслан Пономарьов 8½ з 11 Київ
81 2012 Київ колова 12 4 7 17 (2666) Антон Коробов (2) 8 з 11 Харків
82 2013 Київ колова 12 4 8 17 (2653) Юрій Криворучко 7½ з 11 Львів
83 2014 Львів колова 12 5 8 17 (2659) Юрій Кузубов 7½ з 11 Краматорськ
84 2015 Львів колова 12 1 5 15 (2611) Андрій Волокитін (2) 7 з 11 Львів
85 2016 Рівне колова 12 1 6 14 (2596) Михайло Олексієнко 8 з 11 Львів
86 2017 Житомир колова 12 11 (2519) Петро Голубка 8 з 11 Вигода
87 2018 Київ колова 10 2 5 15 (2603) Антон Коробов (3) 5½ з 9 Харків
88 2019 Луцьк колова 10 2 4 15 (2601) Євген Штембуляк 7 з 9 Одеса
89 2020 Київ швейцарська 38 1 3 Антон Коробов (4) 7 з 9 Харків
90 2021 Харків колова 10 2 4 14 (2594) Андрій Волокитін (3) 6 з 9 Львів

Фінали жіночих змагань

(Докладніше: Чемпіонат України із шахів серед жінок).

Номер Рік

проведення

Переможниця Чемпіонка

представляла

Номер Рік

проведення

Переможниця Чемпіонка

представляла

52 1992 Марія Нєпєіна Луганськ 53 1993 Марія Декусар Харків
54 1994 Наталія Кисельова Луганськ 55 1995 Марта Літинська Львів
56 1996 Тетяна Меламед Чернігів 57 1997 Лідія Семенова Київ
58 1998 Галина Шляхтич Калуш 59 1999 Надія Ядвижена Харків
60 2000 Катерина Рогонян Миколаїв 61 2001 Ганна Затонських Маріуполь
62 2002 Тетяна Василевич Євпаторія 63 2003 Анна Музичук Стрий
64 2004 Ольга Александрова Харків 65 2005 Анна Ушеніна Харків
66 2006 Оксана Возовик Харків 67 2007 Тетяна Василевич (2) Євпаторія
68 2008 Інна Гапоненко Херсон 69 2009 Євгенія Долуханова Харків
70 2010 Тетяна Василевич (3) Євпаторія 71 2011 Катерина Должикова Київ
72 2012 Марія Музичук Стрий 73 2013 Марія Музичук (2) Стрий
74 2014 Анна Музичук (2) Стрий 75 2015 Анастасія Рахмангулова Миколаїв
76 2016 Ліза Малахова Дніпро 77 2017 Юлія Осьмак Київ
78 2018 Наталя Букса Львів 79 2019 Наталія Жукова Одеса
80 2020 Наталя Букса (2) Львів 81 2021 Катерина Должикова (2) Київ

Примітки

  1. Анонс турніру на сайті ФІДЕ
  2. В додатковому матчі переміг Овсія Поляка з рахунком 9:5
  3. В додатковому матчі переміг Юрія Сахарова з рахунком 4:2
  4. В додатковому матчі переміг Владислава Шияновського з рахунком 4:3
  5. За додатковими показниками випередив Геннадія Кузьміна
  6. Інтерв'ю Віталієм Голодом
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.