Гонець скельний

Поширення

Ендемік Нової Зеландії. Поширений у гірських районах Південного острова. За оцінками 2005 року, загальна чисельність виду не перевищує 10 тис. птахів.

Опис

Це дрібні птахи, завдовжки 7-10 см, вагою 16-20 г, з коротким хвостом і на довгих ніжках. У них короткі, слабкі крила і вони погано літають. У самців верхня частина тлі зеленого кольору, за винятком чорно-білих махових пір'їн. Нижня частина тіла сіруватого забарвлення. Надбрівна смуга біла, через око від дзьоба проходить тонка чорна смуга. У самиць верх тіла сіро-коричневий, а надбрівна суга брудно-жовтого відтінку.

Спосіб життя

Гонець скельний мешкає у субальпійських луках, гірських рідколіссях і відкритих лісах. Тримається поодинці або парами. Більшу частину дня проводять на землі у пошуках поживи. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. У сезон розмноження утворюють моногамні пари. Репродуктивний сезон триває з вересня по січень. Гніздо у форму кулі, з трави, моху, пір'я, будує у тріщинах скель. У гнізді 2-5 світлих яйця. Інкубація триває два тижні. Про потомство піклуються обидва батьки. Через 24 дні пташенята покидають гніздо, а самостіними стають у місячному віці.

Примітки
  1. BirdLife International (2012). Xenicus gilviventris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.