Гонтарський Василь

1981 — закінчив київську школу № 201.

1985—1987 — служба в Радянській армії, стройбат, начальник їдальні.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Педагог — Рушковський Микола Миколайович.[1]

1989—1990 — працював у Москві конферансьє.

1991 — став дипломантом II фестивалю «Червона Рута» (Запоріжжя).

Мав дружину, з якою познайомився під час навчання у КНУТКТ. Прожив з нею у шлюбі шість років. Розлучився. Після розлучення подорожував і мандрував. Зокрема на півострові Ямал влаштувався в бригаду (тоді з материкової Росії тягнули залізницю до Північного океану). Через брак музикантів у тій місцевості, грав на весіллях свої пісні.[1]

2001 — заснував гурт «Вася Club».

Одна із композицій авторства Василя увійшла у саундтрек до фільму режисера Івана Кравчишина «Прорвемось!» про події Помаранчевої революції.

Останньою роботою Василя Гонтарського стала участь в дубляжі данського мультфільму «Теркель і Халепа», що став одним із лідерів прокату у листопаді 2006 р.

В останні роки пристрастився до опію та міцних спиртних напоїв.[1]

Помер 19 лютого 2007 р. Тіло виявили родичі у власному помешканні Василя на вулиці Марини Цвєтаєвої. Ймовірна причина смерті — серцевий напад.

Похований у Житомирі поруч із могилою матері.

• 2002 — «Хіпан»
• 2004 — другий альбом «Конокрад»
• 2005 — участь у фільмі «Прорвемось»
• 2006 — сольний альбом «Вася і Хобот» (спільно з Юрієм Галініним)

• Василь Гонтарський: «При будь-якій владі музиканти та повії завжди користувалися попитом»