Гончарна Слобода

Гончарна Слобода — невелика за територією історична місцевість Житомира, що розташовується на північний схід від середмістя, на території Богунського адміністративного району, в межах вулиць Князів Острозьких, Грушевського, Небесної Сотні та Домбровського.

Гончарна Слобода
Житомир
Загальна інформація
Район Богунський район
Поштовий індекс 10029
Головні вулиці Князів Острозьких, Хлібна, Небесної Сотні, Лесі Українки
Транспорт
Автобус 8, 33
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap r12882803

Забудова — переважно багатоповерхова житлова; історична садибна збереглася всередині кварталів.

Назва пояснюється тривалим розташуванням у цій місцевості Слободи гончарів.

Історичні відомості

Ще до XIX століття на території на північний схід відносно тодішнього Житомира мешкали гончарі[1]. Передусім, вздовж Старогончарної дороги, яка, як бачимо на мапах XIX ст., розпочиналася з вулиці Великої Петербурзької (наразі — Покровська), брала напрям на північний схід, у напрямку Світина. Нині залишилися частини Старогончарної дороги. що найменовані вулицями Гончарною та Старогончарною. Від Старогончарної вулиці відходить на південний схід Гончарний провулок, який упродовж XIX ст. являв собою путівець, що з'єднував Київську вулицю зі Слободою. Садиби, побудовані у XIX столітті досі збереглися у Гончарному провулку та вулиці Старогончарній.

Генеральний план Житомира середини XIX ст. передбачав прорізку на землях хутора гончарів вулиць Іванівської, Прохорівської, Московської, Хлібної та Крошенської. Фактично, протягом другої половини XIX ст. — першої половини XX ст., відбулися усі перераховані вулиці. Проте, вулиці Степана Бандери (колишня Іванівська та Чапаєва) та Лесі Українки (первинна назва Прохорівська) так і не змогли здолати житловий квартал між вулицями Хлібною та Князів Острозьких. Заважала як стара забудова (залишки колишьної Гончарної Слободи), так і нове будівництво житлових багатоквартирних «панельок» , яке розгорнулось на початку 1970-х років. Так, в результаті нової забудови місцевості багатоквартирними житловими будинками у 1970-х роках, Гончарний провулок та Старогончарна вулиця перетворилися на незначні внутріквартальні проїзди, але досі зберігаються як топографічна пам'ятка XIX ст.

Частину земель бувшої Гончарної Слободи, між вулицями Князів Острозьких, Лесі Українки, Хлібною та Будівельним провулком, а також прилягаючі території місцеві мешканці і досі називають «Поляна»[2]. Таке найменування спричинене тривалою відсутністю тут забудови.

Інфраструктура
  • Вище професійне училище-інтернат (вулиця Небесної Сотні, 43);
  • Загальноосвітня школа №19 (вулиця Лесі Українки, 71);
  • Центр розвитку дитини №69 «Веселка» (вулиця Хлібна, 47);
  • Обласне управління лісового та мисливського господарства (вулиця Хлібна, 41);
  • Відділення поштового зв'язку Житомир-29 державного поштового оператора «Укрпошта» (вулиця Хлібна, 29);
  • Відділення «Ощадбанку» (вулиця Хлібна, 29);
  • Житомирське обласне стоматологічне медичне об'єднання (вулиця Грушевського, 33-а).

Топонімічні об'єкти місцевості

Джерела
  1. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».. gis.zt-rada.gov.ua (ua). Процитовано 2021-02-14.
  2. Житловий фонд Житомира представлено на карті – довіднику | Житомирська Міська Рада. www.zt-rada.gov.ua. Процитовано 2021-02-14.
  3. Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.

Примітки
  1. Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія. Том І. Житомир: Вид-во "Волинь". с. 59, 256–258. ISBN 966-690-084-X.
  2. Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія. Том 1. Житомир: Вид-во "Волинь". с. 395. ISBN 966-690-084-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.