Гончаров Михайло Дмитрович

Гончаров Михайло Дмитрович[1] (1891, хутір Новошрамківка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська Імперія — 7 березня 1945 р., Польща) — генерал-майор танкових військ, заступник командуючого 2-а гвардійська танкова армія.

Гончаров Михайло Дмитрович
Народився 1 листопада 1891(1891-11-01)
Помер 6 березня 1945(1945-03-06) (53 роки)
Польща
Поховання Берестя
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна, німецько-радянська війна і громадянська війна
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився у 1891 р. на хуторі Новошрамківка Пирятинського району Полтавської губернії, Російська імперія. Зараз ці землі входять до с. Шрамківка. Драбівський район, Черкаська область, Україна. З 2021 р. Золотоніський район.

Військову службу почав у царській армії, брав участь у Першій світовій війні. В чині поручика був командиром роти. У 1918 р. перейшов у РСЧА. Служив у армії близько 20 років, з них 11 років боровся з басмач в Узбекистан.

З 15 жовтня 1932 р. був командиром 19-го Туркменського кавалерійського полку. Через деякий час був переведений на Далекий Схід на кордон з Китай.

Під час служби у Далекосхідний військовий округ був заарештований по звинуваченню у військовому заколоті. Одночасно з ним був заарештований увесь командний склад округу. Пробув у тюрмі 1,5 роки. Реабілітований перед німецько-радянська війна.[2]

24 червня 1941 р. отримав звання генерал-майор.

З 25 серпня 1941 р. по 4 грудня 1941 р. командував 30-а стрілецька Іркутська тричі Червонопрапорна дивізія імені Верховна Рада РРФСР.

Після поранення потрапив на І Білоруський фронт.

У 1944-1945 рр. Гончаров М. Д — заступник командувача 2-а гвардійська танкова армія. Незважаючи на солідний вік (а йому було вже за 50 років) й високе звання він брав участь не тільки у розробці плану бою, а й безпосередньо в боях.

3 лютого 1945 р. за особливі відзнаки у Варшавсько-Познанська наступальна операція

генерал-майор танкових військ Гончаров був представлений командуючим 2-а гвардійська танкова армія генерал Богданов до звання Герой Радянського Союзу, але нагородили орден Кутузова І ступеня..

На переправі частин 12-й гвардійський танковий корпус через р. Іна 1 березня 1945 р. в м. Ретц, Західна Померанія (сучасна Польща) був важко поранений і евакуйований у госпіталь. Помер від ран 7 березня 1945 р. Похований у м. Брест.

Деякі особисті речі михайла Гончарова (прострелена шинель та деякі інші речі. які привезли солдати його частини разом з похоронкою, зберігаються у краєзнавчому музеї м. Сороки (Молдова)[3].

Нагороди

Пам'ять

В радянські роки його іменем була названа школа у с. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область. До складу села увійшов хутір на якому народився Михайло Гончаров.

Посилання
  1. Biography of Major-General Mikhail Dmitrievich Goncharov - (Михаил Дмитриевич Гончаров) (1891 – 1945), Soviet Union. generals.dk. Процитовано 17 червня 2021.
  2. Петр Цюра. www.facebook.com (англ.). Процитовано 17 червня 2021.
  3. Наш полк, Наш полк (17 липня 2021 р.). Гончаров Михаил Дмитриевич. https://polk.inter.ua/uk/polk/25717-goncharov-mikhail-dmitrievich (Російською). https://polk.inter.ua/uk/polk/25717-goncharov-mikhail-dmitrievich. Процитовано 17 червня 2021 р..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.