Золотоніський район (1923—2020)

Золотоні́ський райо́н адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, один із 4 районів.

Золотоніський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7121500000
Утворений: 7 березня 1923 року
Населення: 144326 осіб (2020[1])
Площа: 4249,1[2] км²
Густота: 33,97 осіб/км²
Тел. код: +380-4737
Поштові індекси: 19710—19782
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Золотоноша
Міста: 1
Смт: 2
Села: 137
Селища: 25
Районна влада
Голова ради: Саранча Валерій Петрович
Голова РДА: Клименко Дмитро Андрійович[3]
Вебсторінка: Золотоніська РДА
Золотоніська райрада
Адреса: 19700, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, Садовий проїзд, 5
Мапа

Золотоніський район у Вікісховищі

Адміністративний центр району — місто Золотоноша.

Географія

Район розташований у північно-східній частині Черкаської області на лівому березі Дніпра, у лісостеповій зоні в межах Придніпровської низовини. Межує на сході — з Полтавською областю, на заході — з Канівським районом та Київською областю, на півдні — виходить до Кременчуцького водосховища, по якому проходить кордон з Черкаським районом.

Природно-заповідний фонд

На території району розташовано 41 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них:

Історія

Район утворений 7 березня 1923 року, ця дата і відмічається як день району. 17 липня 2020 року був укрупнений в рамках адміністративно-територіальної реформи, шляхом приєднання до нього Драбівського та Чорнобаївського районів, а також міста обласного підпорядкування Золотоноші[4].

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Золотоніського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,09 % (проголосували 23 762 із 35 420 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,10 % (11 905 виборців); Юлія Тимошенко — 18,44 % (4 382 виборців), Олег Ляшко — 13,13 % (3 121 виборців), Анатолій Гриценко — 8,51 % (2 023 виборців), Сергій Тігіпко — 2,20 % (522 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,80 %.[5]

Населення

Станом на 1989 рік населення Золотоніського району становило 86377 осіб, Драбівського району — 48780 осіб, Чорнобаївського району — 56598 осіб[6]

Згідно з переписом населення, який проводився 2001 року, населення Золотоніського району складало 48561 особа, міста обласного підпорядкування Золотоноші — 29925 осіб, Драбівського району — 42635 осіб, Чорнобаївського району — 49710 осіб.

Станом на 1 січня 2020 року населення Золотоніського району складало 40640 осіб, міста обласного підпорядкування Золотоноші — 28808 осіб, Драбівського району — 34332 особи, Чорнобаївського району — 40546 осіб. Відповідно, на момент укрупнення району у липні 2020 року, населення району в нових межах становило 144326 осіб.

Адміністративно-територіальний поділ

Карта Золотоніського району.

До складу району входять 11 об'єднаних територіальних громад:

Громада Площа,
км²
Населення,
осіб (2001)
Центр Населені
пункти
Великохутірська сільська громада - 4332 Великий Хутір 5
Вознесенська сільська громада - 6322 Вознесенське 8
Гельмязівська сільська громада - 9886 Гельмязів 11
Драбівська селищна громада - 15841 Драбів 14
Золотоніська міська громада - 38282 Золотоноша 15
Зорівська сільська громада - 4810 Зорівка 9
Іркліївська сільська громада - 23802 Іркліїв 26
Новодмитрівська сільська громада - 12640 Нова Дмитрівка 18
Піщанська сільська громада - 8475 Піщане 8
Чорнобаївська селищна громада - 25633 Чорнобай 27
Шрамківська сільська громада - 15487 Шрамківка 23

Найбільші населені пункти району

Поселення Населення,
осіб (1989[7])
Населення,
осіб (2001[7])
Золотоноша 30715 29925
Чорнобай 8783 8598
Драбів 7713 6888
Гельмязів 6002 5142
Вознесенське 4195 3861
Піщане 3941 3799
Шрамківка 3733 3184
Благодатне 3612 3159
Богодухівка 2814 2521
Драбове-Барятинське 2691 2503

Господарство

Музеї

  • Золотоніський краєзнавчий музей — м. Золотоноша, вул. Черкаська, 20;
  • Гельмязівський народний краєзнавчий музей — с. Гельмязів;
  • Коврайський музей Г. С. Сковороди — с. Коврай, Каврайська середня школа;
  • Музей родини Максимовичів — с. Богуславець.

Пам'ятки історії та архітектури

На теренах краю височать скіфські кургани та козацькі могили.

Серед пам'яток архітектури найвідомішими є:

  • Преображенська церква Красногірського монастиря (с. Бакаївка, 1771 р.);
  • Троїцька церква (с. Гельмязів, 40-ві роки XIX ст.);
  • дерев'яна Параскевська церква (с. Антипівка, 1890 р.);
  • Троїцька дерев'яна церква (1794 р.);
  • Миколаївська (с. Драбівці, XVIII ст.);
  • дерев'яна церква в с. Скориківка (XIX ст.).

Транспорт

Через територію району проходить залізничні магістралі Москва Одеса та Київ-Харків, автошляхи державного значення: Н08 (Київ Дніпро) та Черкаси Чернігів, а також магістральний газопровід Уренгой—Помари—Ужгород.

Відомі уродженці

  • Василь Романюк (1910—1993) — радянський інструктор-випробувач парашутів, Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту, полковник.
  • Віктор Жагала (1911—1987) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943).
  • Іван Степаненко (1920—2007) — радянський військовий льотчик, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку.
  • Пантелеймон Гнучий (1925—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської Єнакіївської Червонопрапорної стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії рядовий.
  • Сергій Баштан (1927—2017) — український бандурист, педагог, композитор.
  • Григорій Вовчинський (1988) — український лижник, біатлоніст, паралімпійський чемпіон 2014 року.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.