Гончарук Андрій Іванович
Андрій Іванович Гончарук (нар.9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол[1].
Андрій Іванович Гончарук | ||
| ||
---|---|---|
5 квітня 2011 року — 24 лютого 2014 року | ||
Президент: | Віктор Федорович Янукович | |
| ||
15 квітня 2013 року — липень 2015 року | ||
| ||
31 березня 2010 року — 5 квітня 2011 року | ||
Президент: | Віктор Федорович Янукович | |
| ||
27 березня 2008 року — 31 березня 2010 року | ||
Президент: | Віктор Андрійович Ющенко | |
| ||
27 січня 1999 року — 19 січня 2000 року | ||
Прем'єр-міністр: | Валерій Павлович Пустовойтенко | |
Президент: | Леонід Данилович Кучма | |
Попередник: | Осика Сергій Григорович | |
Наступник: | міністерство реорганізовано | |
Народження: |
9 квітня 1961 (60 років) м. Київ, УРСР | |
Національність: | українець | |
Країна: | Україна | |
Релігія: | православ'я | |
Освіта: | Київський державний університет ім. Тараса Шевченка | |
Батько: | Гончарук Іван Михайлович | |
Мати: | Гончарук (Лемко) Галина Володимирівна | |
Шлюб: | Крижанівська Марина Вікторівна | |
Наукова діяльність | ||
Наукова сфера: | міжнародна економіка | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Біографія
Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.
Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).
У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.
З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.[3]
В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.
У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України[5].
З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005-2015 роки).
У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»[6][7].
З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра[8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ[9][10].
У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України[11]. На займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними.
З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України[12].
З 2011 року був радником Президента України — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України[13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку[14].
15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі[15] та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ[16].
З квітня 2014 року є дипломатичним радником Президента Л. М. Кравчука.
З липня 2014 року по вересень 2019 року був незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна».
З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики[17].
Володіє українською, російською та англійською мовами.
Науковий доробок
Андрій Гончарук є автором більше 30-ти наукових праць.
Нагороди та звання
- Державний службовець 1-го рангу (4 січня 2000 р.)[18]
- Надзвичайний і Повноважний Посол України (14 травня 2008 р.)[1]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008) — за особистий внесок в інтеграцію України в Світову організацію торгівлі[19]
- Заслужений економіст України (2009)[20]
- Орден Почесного легіону (ступінь Командора) (2010)
- Грамота Співдружності Незалежних держав (05.12.2012)[21]
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого
- Орден святого великомученика Георгія Побідоносця (УПЦ МП)
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)[22]
- Нагороди ряду іноземних країн
Сім'я
Одружений, двоє дорослих дітей, онучка, двоє онуків.
Захоплення:
Примітки
- Указ Президента України № 438/2008 від 14 травня 2008. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
- Article in the book «Opportunities and obligations. New Perspectives on Global and US Trade Policy» Kluwer Law International
- Указ Президента України № 77/99 від 27.01.1999
- Указ Президента України № 676/2002 від 30.07.2002
- Андрій Гончарук став віце-президентом корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Стаття на офіційному сайті корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Постанова КМУ № 1461/2006
- Стаття Гончарука А. І. в газеті «Факти і коментарі»
- Інтерв'ю Андрія Гончарука
- Указ Президента України № 271/2008
- Указ Президента України № 460/2010. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Указ Президента України № 365/2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Радник президента Гончарук подав у відставку
- Указ Президента України № 215/2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- Указ Президента України № 214/2013
- Гончарук Андрій Іванович віце-президент УАЗП
- Указ Президента України № 2/2000
- Указ Президента України № 108/2008. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 25 січня 2012.
- Указ Президента України № 620/2009. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- Протокольне рішення про нагородження Грамотою Співдружності Незалежних Держав за пропозицією України від 05.12.2012 року
- Стаття
- Стаття в газеті «Факти і коментарі»
Посилання
- Інформація про А. І. Гончарука на офіційному інетернет-представництві Президента України
- Особиста сторінка на сайті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
- Інформація про Андрія Гончарука на сайті Mobus.info
- Стаття газети «Факти і коментарі»
- Інтерв'ю із Гончаруком А. І.