Гончарівське
Гончарівське (Гончарівський круг) — селище міського типу Чернігівського району Чернігівської області України. У селищі розміщується 1-ша танкова бригада Збройних сил України, неподалік розташований Гончарівський загальновійськовий полігон.
смт Гончарівське | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() | |||
Країна | ![]() | ||
Область | Чернігівська область | ||
Район/міськрада | Чернігівський район | ||
Рада | Гончарівська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ: | |||
Основні дані | |||
Засноване | 1953 | ||
Статус | із 1990 року | ||
Площа | 1.5[1] км² | ||
Населення | ▬ 3464 (01.01.2019)[2] | ||
Поштовий індекс | 15558 | ||
Телефонний код | +380 462 | ||
Географічні координати | 51°18′00″ пн. ш. 30°55′37″ сх. д. | ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | |||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 39 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, 11 | ||
Карта | |||
![]() ![]() Гончарівське | |||
![]() ![]() Гончарівське | |||
![]() | |||
|
Історія
Назва Гончарівське спотворює українську історичну назву Гончарів Круг. Перш за все це був Круг — озеро круглої форми серед лісу. У 1924 р. на хуторі Гончарів — 9 дворів і 56 жителів при дорозі Смолин — Жидиничі.
Навколо нинішнього Гончарівського було багато хуторів, більшість яких радянська влада зселила або в навколишні села, або в саме селище Гончарівське.
Гончарівське в нинішньому вигляді засноване в 1953 році поблизу хутора Гончарів круг як військове містечко за рішенням командування Київського військового округу. Разом з військовим містечком створили і однойменний полігон. Рекогносцировку точного місцезнаходження селища, як і полігону, особисто здійснював командувач Київського ВО генерал армії Василь Іванович Чуйков, який і був ініціатором його створення.[3]
До 1986 року Гончарівське розвивалось як військове містечко для 18 військових частин різних родів військ, зокрема, тут дислокувалися механізовані, танкові, артилерійські, ракетні, інженерні частини, авіатори і десантники. Свого часу Гончарівське планували зробити зразковим військовим містечком для армій країн Варшавського договору.[3]
Гончарівське дістало статус селища міського типу з 1990 року.
Населення
Населення — переважно українці[1].
Чисельність населення
1979 | 1989 | 2001 | 2019 |
---|---|---|---|
2179 | 4373 | 3358 | 3464 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська мова | російська |
---|---|
82,74% | 16,85% |
Галерея
- Знак містечка
- Одна з вулиць увечері
- Будинок офіцерів
- Житловий будинок
- Автостанція
- Відділення банку
- Кафе
- Крамниця
- Покинуте приміщення ТЦ
Примітки
- Артюх, М. С. (2006). Гончарівське. Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Процитовано 01.12.2019.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- Військовому селищу Гончарівське – 60 років | Події і коментарі. pik.cn.ua. Процитовано 19 лютого 2020.