Варшавський договір (1955)

Варша́вський до́говір (Варшавський пакт; повна офіційна назва: Варша́вський до́говір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, Соціалістичний блок, Соціалістичний табір) — угода соціалістичних країн, підписана 14 травня 1955 у Варшаві, ПНР.

Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу
Договор о дружбе, сотрудничестве и взаимной помощи
Карта держав-членів ОВД у 1990 році (темно-зелений) та колишніх членів (світло-зелений)
Абревіатура WarPac, ОВД, ДДСВ
Гасло Союз мира и социализма  (Російська)
«Союз миру і соціалізму»
На честь Warsaw Treatyd
Тип Військово-політичний союз
Засновано 14 травня 1955
Розпущено 1 липня 1991
Засади Warsaw Treatyd
Штаб-квартира Варшава,
Польська Народна Республіка
(Оперативний штаб)
Розташування Москва,
 СРСР
(Військове командування)
Членство
Офіційні мови російська
німецька
польська
угорська
чеська
словацька
румунська
болгарська
Гол.ком. ОЗС ОВД П. Г. Лушев (останній)
Нач. Об. штабу ОЗС ОВД В. М. Лобов (останній)

 Варшавський договір у Вікісховищі

Країни-учасниці: Албанія1962 не брала участі у роботі, а 1968 року вийшла з ВД), Болгарія, НДР (після об'єднання Німеччини 1990 року вийшла з ВД), Польща, Румунія, СРСР, Угорщина й Чехословаччина.

1 липня 1991 в Празі Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення чинності Варшавського договору.

Він оформив створення військового союзу європейських соціалістичних держав за провідної ролі Радянського Союзу — Організації Варшавського договору (СРСР ОВД) і закріпив біполярність світу на 36 років. Укладення договору стало відповіддю на приєднання ФРН до НАТО.

Договір підписано Албанією, Болгарією, Угорщиною, НДР, Польщею, Румунією, СРСР і Чехословаччиною 14 травня 1955 на Варшавській нараді європейських держав по забезпеченню миру та безпеки в Європі.

Договір набув чинності 5 червня 1955 року. 26 квітня 1985 року, у зв'язку із закінченням терміну дії, був продовжений на 20 років.

Варшавський договір виявився унікальним союзом, який вторгався лише до своїх членів, наприклад, 1956 року до Угорської Народної Республіки, 1968 року до Чехословацької Соціалістичної Республіки[1].

У зв'язку з перетвореннями в СРСР та інших країнах Центральної та Східної Європи 25 лютого 1991 року держави-учасники ОВД скасували її військові структури, а 1 липня 1991 року в Празі підписали Протокол про повне припинення дії Договору. Чисельність Збройних Сил Організації Варшавського Договору на 1985 рік склала 7 562 987 солдатів.

Склад

Складався з 8 соціалістичних держав, загальним населенням в 405 млн осіб, з них майже 300 млн — СРСР:

РеспублікаПравляча партія
СРСРКомуністична партія Радянського Союзу
Соціалістична Республіка РумуніяРумунська комуністична партія
Народна Республіка БолгаріяБолгарська комуністична партія
Польська Народна РеспублікаПольська об'єднана робітнича партія
Німецька Демократична РеспублікаСоціалістична єдина партія Німеччини
Чехословацька Соціалістична РеспублікаКомуністична партія Чехословаччини
Угорська Народна РеспублікаУгорська соціалістична робоча партія
Народна Республіка АлбаніяАлбанська партія праці — через ідеологічні розбіжності вийшла із блоку 1961; формально вийшла у вересні 1968 року — після вторгнення військ СРСР та країн-сателітів, членів країн-членів Варшавського договору (окрім Румунії) до Чехословаччини

Республіки Союзу Радянських Соціалістичних Республік — члени ОВД

На момент розпаду (фактично у часі — з 1956 по 1991 роки) у Радянський Союз входили 15 союзних Радянських Соціалістичних Республік (РСР):
Прапор Республіка назва
(Роки існування)
Столиця
1Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
азерб. Azərbaycan Sovet Sosialist Respublikası
(1920—1991)
Баку
2Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն
(1920—1991)
Єреван
3Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка
(1919—1991)
Мінськ
4Грузинська Радянська Соціалістична Республіка
груз. საქართველოს საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა
(1921—1991)
Тбілісі
5Казахська Радянська Соціалістична Республіка
каз. Қазақ Кеңестік Социалистік Республикасы
(1936—1991)
Алма-Ата
6Киргизька Радянська Соціалістична Республіка
кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы
(1936—1991)
Фрунзе
7Латвійська Радянська Соціалістична Республіка
латис. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika
(1940—1990)
Рига
8Литовська Радянська Соціалістична Республіка
лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika
(1940—1991)
Вільнюс
9Молдавська Радянська Соціалістична Республіка
молд./рум. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ
(1940—1991)
Кишинів
10Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
рос. Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика
(1917—1991)
Москва
11Таджицька Радянська Соціалістична Республіка
тадж. Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон
(1929—1991)
Душанбе
12Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
туркм. Türkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy
(1924—1991)
Ашгабад
13Узбецька Радянська Соціалістична Республіка
узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси
(1924—1991)
Ташкент
14Українська Радянська Соціалістична Республіка
(1919—1991)
Київ
15Естонська Радянська Соціалістична Республіка
ест. Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik
(1940—1991)
Таллінн

Умови договору

Порівняння НАТО та ОВД

Договір складався з преамбули і 11 статей. У відповідності з його умовами і Статутом ООН, держави — учасники Варшавського договору зобов'язувались утримуватись у своїх міжнародних відносинах від загрози застосування сили, а у випадку збройного нападу на будь-кого з них допомагати всіма засобами, які вони вважають необхідними, включаючи застосування збройних сил.

Див. також

Примітки

Література

  • М. С. Каменецький. Варшавський договір 1955 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
  • Волокитина Т. В., Мурашко Г. П., Носкова А. Ф., Покивайлова Т. А. Москва и восточная Европа. Становление политических режимов советского типа (1949–1953): Очерки истории. — М. : РОССПЭН, 2002. — 686 с. — ISBN 5-8243-0222-7.
  • Angela Stent, a Nonresident Senior Fellow at the Brookings Institution and a former U.S. National Intelligence Officer for Russia and Eurasia. The Putin Doctrine: A Move on Ukraine Has Always Been Part of the Plan // Foreign Affairs.  2022. — 27 січня.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.