Гопнер Давид Юліанович

Народився у 1884 році в українському місті Херсон. Працював токарем, електротехніком, бухгалтером. У 1900 році вступив до РСДРП.

У 1913 − 1917 рр. — знаходився в еміграції.

У 1918 році — завідувач українським відділом НКЗС РСФРР.

У 1918 році — призначений Генеральним консулом РРФСР в Харкові (Українська Держава)[1].

У 1919 році — уповноважений РНК РРФСР при РНК Української Радянської Республіки, уповноважений РНК РРФСР при РНК РСР Литви і Білорусі.

З січня 1920 року — член колегії Відділу зовнішніх зносин при Туркестанській комісії ВЦВК і РНК РРФСР.

З 14 квітня 1920 року по липень 1921 року — уповноважений Народного комісаріату закордонних справ РРФСР по Середній Азії.

У 1920 році — голова Виконавчого бюро Ради інтернаціональної пропаганди на Сході.

У 1921 році — вступив до РКП(б).

У 1921 році — радник Місії РРФСР в Персії.

З 14 червня по 1 грудня 1922 року — повноважний представник РРФСР в Хорезмі.

З березня 1924 року — в розпорядженні Туркестанського бюро ЦК РКП(б), заступник завідувача Відділом юстиції Туркменського революційного комітету.

До 10 лютого 1925 року — прокурор Туркменської РСР, заступник народного комісара юстиції Туркменської РСР[2].

10 лютого 1925 року помер в Полторацькі[3].

• Кржемінський Казимир Олександрович — Генеральний консул РРФСР в Києві (1918)
• Бек Михайло Михайлович — Генеральний консул РРФСР в Одесі (1918)