Ашгабат

Розташоване біля підніжжя хребта Копет-Даг в Ашгабадському оазисі, за 40 км від кордону Туркменістану з Іраном.

• 18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
• 1881 — засноване місто Асхабад
• 10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена Закаспійська область із центром в Асхабаді
• 26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю
• 1917 — прихід радянської влади
• 11—12 липня 1918 — Асхабадський бунт, повалення радянської влади
• 9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією
• 17 липня 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк на честь більшовицького діяча, комісара Павла Полторацького (1888—1918)
• 7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області
• 27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку
• 1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу
• 1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський
• 6 листопада 1948 року — місто вщент зруйновано внаслідок дії Ашхабадського землетрусу.
• 1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр Ашхабадської області
• 1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат

Місто поділяється на 6 етрапів (станом на червень 2016 року):

• Абаданський (створений у травні 2013 року)
• Арчабільський (створений у лютому 2015 року)
• Багтиярлицький (до травня 2013 року — імені Президента Ніязова)
• Беркарарлицький (до травня 2013 року — Азатлицький)
• Копетдазький
• Рухабатський (створений у травні 2013 року)

Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. В часи Російської імперії більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки радянської влади місто було реконструйоване і впорядковане, але землетрус 1948 року зруйнував Ашгабат. Відбудова провадилася з урахуванням сейсмічності 1—3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драмтеатр, будинок ЦК КП Туркменістану та інші. В Ашгабаті діє університет, Академія наук Туркменістану, медичний, сільськогосподарський інститути, 9 середніх навчальних закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.

Залізнична станція на лінії Туркменбаші—Ташкент. Аеропорт. Повітряне сполучення з Москвою, Києвом, Баку, Ташкентом, Бішкеком, Душанбе та обласними центрами Туркменістану.

У місті розвивається машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін., працює на місцевій сировині), харчова промисловість.

Головними підприємствами легкої промисловості станом на 1950-ті роки у місті були:

• шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, меблева фабрики;
• м'ясо- і борошномельний комбінати,
• макаронна, кондитерська, тютюнова фабрики;
• винно-горілчаний завод; металообробні заводи:
• тепловозоремонтний, ремонту і виробництво сільськогосподарського інвентаря, заводи будматеріалів, 2 склозаводи.

Поліграфкомбінат, кінофабрика.

Академія наук Туркменістану, 8 вишів, 4 театри.

У місті є історико-культурний заповідник «Ніса».

Нічна панорама

• 
  Міський парк
• 
  Вокзал, 1901
• 
  Базар килимів
• 
  Сучасні шосе
• 
  Шосе
• 
  Летовище
• 
  Летовище, 2008
• 
  Російське посольство
• 
  Храм бахаїв, 1912
• 
  Знімок з космосу
• 
  Serdaryň Saglyk Ýoly
• 
  Обрій
• 
  Базар

• Анкара, Туреччина.
• Альбукерке, Нью-Мексико, США.
• Київ, Україна[1][2]

• Олімпійське містечко (Ашгабат, 2017)
• Ашгабатська монорейка

• Сайт
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.