Гопнер Серафима Іллівна
Го́пнер Серафи́ма Іллі́вна (26 березня [7 квітня] 1880, Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія — 25 березня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянська партійна і державна діячка, секретарка ЦК КП(б)У (1918), Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960), докторка історичних наук (1934). Членкиня ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1938 р.
| Серафима Іллівна Гопнер | |||
 Серафима Іллівна Гопнер | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 9 вересня 1918 — 21 жовтня 1918 | |||
| Попередник: | Юрій Леонідович П'ятаков | ||
| Спадкоємець: | Емануїл Йонович Квірінг | ||
| Народження: |
26 березня (7 квітня) 1880 Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
25 березня 1966 (85 років) Москва, Російська РФСР, СРСР | ||
| Поховання: | |||
| Національність: | єврейка | ||
| Країна: | Російська імперія і СРСР | ||
| Освіта: | Паризький університет | ||
| Ступінь: | доктор історичних наук | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: |    | ||
Життєпис
Народилася в Херсоні в родині дрібного торговця-єврея. Закінчила приватну жіночу гімназію. З 1901 року брала участь в нелегальних гуртках, розповсюджувала марксистську літературу.
Членкиня РСДРП(б) від 1903 року. Вчилася на юридичному факультеті жіночих курсів в Одесі і на літературному відділенні Паризького університету. У 1905 році — членкиня, потім секретарка Катеринославського комітету РСДРП. Вела партійну роботу в Одесі і Миколаєві. У 1910 році емігрувала, була членкинею Паризької групи більшовиків. У 1916 році повернулася до Російської імперії. Після Лютневої революції 1917 — членкиня Катеринославського комітету РСДРП(б), членкиня та керівниця більшовицької фракції Катеринославської Ради робітничих депутатів і редакторка газети «Звезда». Делегат 7-й Всеросійської (Квітневої) конференції РСДРП(б).
З 9 вересня по 23 жовтня 1918 року — секретарка ЦК КП(б)У. З січня 1919 року — заступниця народного комісара освіти Української СРР. З серпня 1919 по січень 1920 року очолювала агітаторів та інструкторські курси Політичного управління 12-ї армії РСЧА на Західному, Південному та Південно-Західному фронтах.
У 1920—1925 роках — членкиня бюро і завідувачка агітпропом Катеринославського, Московського, Донецького, Харківського губкомів партії. У 1925—1927 роках — завідувачка підвідділу друку жіночого відділу ЦК ВКП(б). У 1927—1929 роках — редакторка газети «Всеукраїнський пролетар», заступниця редактора газети «Комуніст» в Харкові.
У 1928—1938 роках — на відповідальній роботі в Комінтерні: завідувачка відділу агітації і пропаганди Виконкому Комінтерну. У 1938—1945 роках — заступниця редактора «Історичного журналу». З 1945 року — старша наукова співробітниця Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.
Делегат 15-17-го, 22-го з'їздів партії. Обиралася членкинею ВЦВК і членом ЦВК СРСР. Делегатка всіх семи конгресів Комінтерну, в 1928—1943 роках — кандидатка у членкині ВККІ.
Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди та відзнаки
- Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960)
- два ордени Леніна (8.03.1933, 7.03.1960)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Джерела
- Волковинський В. М. Гопнер Серафима Іллівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 156. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Волковинський В.М. Гопнер Серафима Іллівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ