Горбатий Іван Романович

Горбатий Іван Романович
Народився	18 липня 1934; Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, СРСР
Помер	2 липня 1990 (55 років); Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Діяльність	журналіст, літературний критик, поет

Горбатий Іван Романович (18 липня 1934, с. Заруддя, нині Збаразького району Тернопільської області — 2 липня 1990, м. Тернопіль) — український поет, журналіст, літературний критик. Член Національної спілки письменників України (1999, посмертно).

Життєпис

Іван Горбатий народився 18 липня 1934 р. в селі Заруддя на Збаражчині. Навчався в місцевій семирічній школі, згодом у Колодненській середній школі, яку закінчив 1953 р. Цьому ж року вступив до філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Через матеріальну скруту, перевівся зі стаціонарного на заочне навчання.

З 1954 р. по 1957 р. проходив дійсну військову службу на Кавказі. Після звільнення в запас завідував читальнею, клубом у рідному селі Заруддя.

Рано почав друкуватися в журналах: «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень», «Прапор», «Україна», «Ранок».

У 1959 р. переїхав із сім'єю до Тернополя Роботу журналіста поєднував із навчанням в університеті, яке завершив у 1967. Того ж року мала вийти перша збірка поезвй «Мередіан долі», проте через позитивні рецензії Горбатого на «Собор» Олеся Гончара збірка так і не вийшла.

30 червня 1990 р. стався нещасний випадок — невправний велосипедист збив поета з ніг, а 2 липня І. Горбатий помер.

Літературна діяльність

26 січня 1951 року у «Вільному житті» опублікований перший вірш поета — «На занятті агрогуртка»[1].

Разом з В. Маняком, Б. Мельничуком, В Тимченком І. Горбатий — автор розділу про Тернопільську область у книзі-меморіалі «Вінок безсмертя» (К.: Політвидав України, 1987).

У співавторстві з Богданом Мельничуком у книзі «Дзвони пам'яті» опублікував (1990) уривки з документальної повісті «Лелеки над колисками» про трагедію під час Другої світової війни у с. Молотків Лановецького району.

Працював у газеті «Вільне життя» літературним редактором. Не зважаючи на важку хворобу серця, погодився стати відповідальним секретарем першої в Україні обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка, підтримував Народний Рух України, «Меморіал».

Горбатий Іван Романович — автор численних публікацій у періодиці України, поезій у колишніх збірках «Ніжний кремінь» (1989) і «Допоки я живу» (1994). 1988 вийшла його збірка віршів «На вістрі сльози».

Пам'ять

У 1994 р. в Києві у видавництві «Український письменник» вийшла спільна посмертна збірка І. Горбатого і Василя Ярмуша «Допоки я живу».

Перше окреме видання поезій Івана Горбатого «На вістрі сльози» побачило світ у 1998 р.

Обласна організація Національної Спілки письменників України одноголосно І. Горбатого прийняла в свої члени (посмертно).

У рідному селі поета, Зарудді, на приміщені школи 10 листопада 1995 р. відкрито меморіальну дошку-барельєф.

Примітки

Ониськів, М., Бобрівець, М. Редакційний денник: 1939—2009 // Головна газета Тернопілля («„Вільне життя“ — 70») / Ред.-упоряд.: Ліля Костишин, Михайло Ониськів, художнє забезпечення — Ігор Максимлюк. — Тернопіль, 2009. — С. 11. — ISBN 978-966-528-310-2.

Джерела

о. Р. Сливка. Горбатий Іван Романович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ониськів, М., Бобрівець, М. Редакційний денник: 1939—2009 // Головна газета Тернопілля («„Вільне життя“ — 70») / Ред.-упоряд.: Ліля Костишин, Михайло Ониськів, художнє забезпечення — Ігор Максимлюк. — Тернопіль, 2009. — С. 11. — ISBN 978-966-528-310-2.