Заруддя (Збаразька міська громада)

Зару́ддя —  село в Україні, у Збаразькому районі Тернопільської області. Центр сільської ради, якій підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи. Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Географічні координати: 49° 47’ пн. ш. 25° 44’ сх. д. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — 735 осіб (2014 р.).

село Заруддя
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Зарудянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA61040150160094610
Основні дані
Перша згадка 1564
Населення 767
Територія 1.290 км²
Густота населення 594.57 осіб/км²
Поштовий індекс 47333
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°47′28″ пн. ш. 25°44′02″ сх. д.
Найближча залізнична станція Збараж
Місцева влада
Адреса ради с. Заруддя, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47333
Сільський голова Постумент Марія Іванівна
Карта
Заруддя
Заруддя
Мапа

Історія

Перша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари.

Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця.

Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. Протягом 1933—1939 рр. село належало до ґміни Колодне.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій.

У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[1].

Пам'ятки
Дерев'яна церква

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.).

Соціальна сфера

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок.

Населення

Мовні особливості

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»).

Відомі люди

Народилися

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.