Горбачова Ірина Анатоліївна

Ірина Горбачова
Ім'я при народженні Ірина Анатоліївна Горбачова
Народилася 10 квітня 1988(1988-04-10) (33 роки)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність Шаблон:Актриса театру і кіно
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов російська
Заклад Мастерская Петра Фоменко, Театр им. Вахтангова
Роки активності 2008 — дотепер
Нагороди «Шаблон:Золотой орёл» (2018)
IMDb ID 3945785

Іри́на Анато́ліївна Горбачо́ва (нар. 10 квітня 1988) — російська акторка театру та кіно.

Біографія і кар'єра

Ірина Горбачова народилась 10 квітня 1988 року в місті Маріуполь (Донецька область, УРСР). Коли Ірині було 9 років її родина переїхала у Підмосков'я через лікування матері[1]. В дитинстві вивчала вокал та хореографію. В 2006—2010 роках навчалась у Театральному інституті імені Бориса Щукіна, на курсі Родіона Юрійовича Овчинникова. Під час навчання була задіяна у виставах Театру Вахтангова.[джерело?] Після завершення навчання грала в трупі стажерів Майстерні Петра Фоменка, а також в студії Олега Табакова як запрошена акторка у постанові «Фантазії Фар'ятьєва».[джерело?] 2008 року зіграла другорядну роль у дебютному фільмі «Індиго» режисера Романа Пригунова. 2010 року за роль у фільмі Віри Сторожевої «Компенсація» була нагороджена премією за найкращу жіночу роль на Першому Забайкальському кінофестивалі. [джерело?]

Брала участь у зйомках документального фільму про театр Петра Фоменка. Фільм було замовлено для телеканалу «Росія-К»[2]. У квітні 2016 року була номінована на престижну російську премію «Золота маска» в номінації «Найкраща жіноча роль» за виставу «Сон літньої ночі»[3]. 2016 року отримала премію «Жінка року 2016» за версією журналу «GQ»[4]. 5 грудня 2016 року Ірина Горбачова отримала «Зірку Театрала» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль Олени у виставі «Сон літньої ночі», постановником якої був Іван Поповскі з Майстерні Петра Фоменка[5]. Також відома завдяки коротким відеороликам в соціальній мережі Instagram, де її сцени-ґеґи та миттєві імпровізації переглянуло близько 1,7 млн підписників[6][7][8]. Створила танцювальний проєкт «Я танцюю по Москві», метою якого було досягнення внутрішньої свободи через танці на вулицях і в парках міста. Це мало б допомагати людям ставати відкритішими, більш жвавими та впевненими у собі. 

Особисте життя

У 3-му класі, незадовго після переїзду в Росію, в Ірини від раку померла мати. У неї є два брати: старший Денис та брат-близнюк Ігор[1].

З 2015 до 2018 року була одружена з актором Григорієм Калініним.[9]

У липні 2021 року вийшла заміж за українського музиканта Антона Савлепова.

Театральні роботи

Ірина Горбачова (праворуч) в ролі Діаманте («Гіганти гори» Луїджі Піранделло), Майстерня Петра Фоменка, 2017
  • «Про кохання і дружбу»
  • «Страх і злидні в третій імперії» (офіціантка; Вона)
  • «Прийшов чоловік до жінки» (Жінка)
  • «Співробітники»
  • «Пароход вдовиць» (Капа)
  • «Жанна д'Арк» (Жанна)

Театр ім. Вахтангова:

  • «Мадемуазель Нітуш» (учениця)

Театр А. Р. Т. О.:

  • «Макбет» (леді Макбет)

Майстерня Петра Фоменка:

  • «Гіганти гори» (Діаманте)
  • «Моряки і повії»
  • «Останні побачення»
  • «Сон літньої ночі»
  • «Театральний роман (Нотатки небіжчика)»
  • «Безприданниця» (Стара циганка)
  • «Рудий» (Провідниця)
  • «Божевільна з Шайо» (Жозефіна, божевільна з Конкорд)
  • «Матуся Кураж» (Катрін Гаупт)

Фільмографія

  • 2008 — Індиго
  • 2008 — Закон і порядок: Злочинний намір-3
  • 2009 — Крем (84 серія) камео
  • 2010 — Компенсація Лєна, старша донька Сергія від першого шлюбу
  • 2011 — Моя божевільна родина Галя
  • 2011 — Солдатські казки Саши Чорного Рада
  • 2012 Бідні родичі
  • 2012 — Туман-2 Ольга
  • 2013 — Береги моєї мрії Віка
  • 2013 — Дві зими та три літа Ліза
  • 2013 — Нове життя Настя Гавриліна
  • 2013 — Справа честі Анжела
  • 2014 — Морські дияволи. Смерч −2 Вєра
  • 2015 — Молода гвардія Уляна Громова
  • 2015 — Я умію в'язати Вася
  • 2015 — Перетворення
  • 2017 Аритмія Катя, дружина Олега, лікар приймального відділення
  • 2018 — Я худну
  • 2018 — Тренер Лара, керівниця футбольного клубу «Метеор»
  • 2018 — Історія одного призначення Софія Андріївна Толстая

Участь в музичних і телевізійних проєктах

  • В лютому 2016 року знялась в музикальному відео Івана Дорна на пісню «Ти завжди в плюсі»[10].
  • 2016 року знялася у відео на композицію «Муха» групи «Звєрі»[11][12]
  • У вересні 2016 року знялась у відеокліпі на композицію «Танцюй зі мною» Поліни Гагаріної, де виконала роль керівниці танцювальної студії, яка допомагає своїм підопічним не тільки гарно навчитися рухатися під музику, але й вирішити низку психологічних проблем[13].
  • Була гостею в епізодах російської телепередачі «Вечірній Ургант» на «Першому каналі» 1 квітня 2016 року [14][15] та у вересні 2017.[джерело?]

Нагороди та номінації

Ірина Горбачова (друга праворуч) на премії «Золота маска»
Рік Нагорода Номінована робота Категорія Результат
2010 Забайкальський міжнародний кінофестиваль (Чіта)[16] Ірина Горбачова (фільм «Компенсація») Найкраща акторка Перемога
2016 Золота маска Ірина Горбачова (вистава «Сон літньої ночі») Найкраща жіноча роль Номінація
2016 Золота маска У складі творчої групи авторів-творців вистави (постановники: режисер, художник; а також актори — виконавці головних ролей)

(вистава «Сон літньої ночі»)

Найкраща вистава. Драма Перемога[17][18]
2017 Уральський відкритий фестиваль російського кіно (Єкатеринбург)[19] Арітмія Найкраща жіноча роль Перемога
2018 Золотий орел
Арітмія Найкраща жіноча роль в кіно Перемога

Примітки

  1. вМесте (2020) Ирина Горбачева [интервью] // YouTube. — 24 февраля. — Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=sE9afTaVS4w&ab_channel=вМесте
  2. Россия-Культура - Мастерская Петра Фоменко. Россия-Культура. Театр Петра Фоменко. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 1 февраля 2016.
  3. Золотая маска — Ирина Горбачева (Лучшая женская роль). Золотая маска. Процитовано 1 апреля 2016.
  4. Женщина года 2016: Ирина Горбачева
  5. Екатерина Архипова. Аллу Демидову и Владимира Этуша «театралы» приветствовали стоя - AprilClub News. www.aprilclubnews.com. Процитовано 26 січня 2017.
  6. Наталья Васильева (9 июля 2016). Ирина Горбачева: «Для меня вся жизнь про то, с Богом ты или нет». Известия. Процитовано 30 жовтня 2017.
  7. Андрей Архангельский (27 июня 2016). «Самое смешное — когда шутка не удалась». Огонёк. Процитовано 30 жовтня 2017.
  8. Василий Корецкий (10 октября 2017). Ирина Горбачёва выходит на большой экран. vogue.ru. Процитовано 31 жовтня 2017.
  9. Звезда «Инстаграма» Ирина Горбачёва выходила замуж в чёрном платье. StarHit. Процитовано 26 січня 2016..
  10. Иван Дорн — Ты всегда в плюсе. Иван Дорн. YouTube. Процитовано 3 марта 2016.
  11. Звери — Муха. Звери. YouTube. Процитовано 23 жовтня 2017.
  12. Музыкант снял новый клип на песню «Ты всегда в плюсе», в котором герои проходят кастинг и демонстрируют свои таланты. buro247.ru. 5 марта 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.
  13. Полина Гагарина и Ирина Горбачёва показали действие танцевальной психотерапии (Видео). intermedia.ru. 26 сентября 2016. Процитовано 31 жовтня 2017.
  14. Вечерний Ургант. В гостях у Ивана - Ирина Горбачева. Вечерний Ургант. Первый канал. YouTube. Процитовано 31 марта 2016.
  15. Первый канал встретит День смеха «Вечерним Ургантом» и «Прожекторперисхилтон». intermedia.ru. 1 апреля 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.
  16. Победители Забайкальского кинофестиваля получили свои награды. zab.ru. 5 октября 2011. Процитовано 23 жовтня 2017.
  17. Александр Калягин (8 квітня 2016). Новая редакция Положения о Премии и Фестивале «Золотая Маска». Союз театральных деятелей Российской Федерации. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  18. Лауреаты премии «Золотая маска». Сезон 2014-2015 гг. «Золотая маска». Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  19. Валерий Кичин (8 сентября 2017). Рекордная "Аритмия". Российская газета. Процитовано 9 вересня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.