Гордієнко Олексій Федорович
Олексій Федорович Гордієнко (нар. 16 серпня 1929, село Дмухайлівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області — 7 липня 2010, Миколаїв) — український радянський партійний діяч. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 р.
| Гордієнко Олексій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 серпня 1929 село Дмухайлівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області |
| Помер |
7 липня 2010 (80 років) місто Миколаїв |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Alma mater | НТУ «ХПІ» |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Біографія
У 1949 році закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту. У 1949—1950 роках — електромонтажник на Закавказькій залізниці.
У 1950—1953 роках — служба у Радянській армії.
У 1953—1960 роках — електромонтер, бригадир електриків, майстер, начальник цеху Дніпропетровського заводу металовиробів.
У 1960 році закінчив Український заочний політехнічний інститут у місті Харкові, інженер-електромеханік.
У 1960—1963 роках — секретар партійного комітету Дніпропетровського заводу металовиробів.
У 1963—1969 роках — голова Амур-Нижньодніпровського районного комітету народного контролю; 2-й секретар Амур-Нижньодніпровського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська; завідувач організаційного відділу Дніпропетровського міського комітету КПУ.
У 1969—1973 роках — 1-й секретар Індустріального районного комітету КПУ міста Дніпропетровська.
У 1973—1975 роках — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.
У квітні 1975—1983 роках — 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.
Закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1983 році — інспектор ЦК КПУ.
У липні 1983 — 1989 року — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.
З 1989 року — завідувач відділу зовнішньоекономічних відносин при Миколаївському обласному виконавчому комітеті.
Потім — на пенсії у місті Миколаєві.
Нагороди
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- три медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
- почесний громадянин міста Кам'янське (Дніпродзержинська)