Горкунов Михайло Степанович

Горкунов Михайло Степанович (нар. 5 вересня 1915(19150905) 6 грудня 1943) радянський військовий льотчик, учасник німецько-радянської війни, заступник командира 2-ї ескадрильї 367-го бомбардувального авіаційного полку 132-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 5-ї повітряної армії Закавказького фронту, капітан. Герой Радянського Союзу (01.05.1943).

Горкунов Михайло Степанович
Народження 5 вересня 1915(1915-09-05)
Надеждине, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 6 грудня 1943(1943-12-06) (28 років)
зник безвісти
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ бомбардувальна авіація
Роки служби 1937–1943
Партія КПРС
Звання  Капітан авіації
Формування 367-й бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
(№ 1000)

Біографія

Народився 5 вересня 1915(19150905) року в селі Надеждине Харківської губернії (нині Близнюківський район Харківської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1941 року.

Закінчив семирічну школу в рідному селі, потім — Панютинську школу фабрично-заводського учнівства (ФЗУ). Працював слюсарем на заводі важкого машинобудування в місті Краматорську Сталінської області. Одночасно займався у місцевому аероклубі.

У лавах РСЧА з 1937 року. У 1938 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів.

Учасник німецько-радянської війни з грудня 1941 року. Наприкінці 1941 року М. С. Горкунов призначений заступником командира 2-ї авіаційної ескадрильї 367-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку.

До січня 1943 року здійснив 144 бойових вильоти, з них 111 — у нічний час. Його екіпажем було знищено 17 літаків, 13 гармат, 16 танків, 94 автомашини з вантажем, переправи, мости, склади.

6 грудня 1943 року не повернувся з бойового завдання.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм, капітану Горкунову Михайлу Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1000).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (13.02.1942, 03.10.1942) та орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (09.05.1943).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.