Горленко Лазар Федорович

Горле́нко Ла́зар (? — 1687) — козацький політичний діяч. Полковник Прилуцького козацького полку (1658, 1661—1662, 1664—1668, 1672—1677, 1680—1687). Засновник старшинської та шляхетської родини Горленків.

Лазар Горленко
Лазар Горленко
Герб роду Горлени
Прилуцький полковник
1658, 1661-1662, 1664-1668, 1672-1677, 1680 — 1687
 
Народження: 17 століття
Смерть: 1687(1687)
Прилуки, Густинський монастир
Національність: українець
Релігія: православний
Рід: Горленки
Діти: Петро, Іван, Степан, Дмитро
 
Військова служба
Приналежність: Гетьманщина
Рід військ: козацтво
Звання: полковник

Біографія

У 1649 році  вказаний як реєстровий козак Прилуцької полкової сотні Прилуцького козацького полку.

Наказний полковник Прилуцького полку (1659, 1678, 1680).

У 1666 році  мав під Прилуками млин.

Полковий суддя Прилуцького полку (1671, 1678).

Полковник Прилуцький (1658, 1661–1662, 1664–1668, 1672–1677, 1680–1687).

Брав участь у змові Петра Рославця, але потім замирився з І. Самойловичем і навіть посвоячився з ним.

Брав участь у обороні Медвина від польсько-козацького війська.[1] Цар, Олексій Михайлович у 1665 році  за великі військові заслуги перед Московською державою надає Лазарю Горленко шляхетство і дарує йому с. Ольшана Прилуцького полку. (Москва, 1665 р., листопада 17).

У 1664 році  отримав від гетьмана Івана Брюховецького частину доходу з млина Іванишина (в Переволочній), та з двох млинів в Прилуках і Смоші.

У 1665 році  гетьман Іван Брюховецький, відправляє полковника Горленка під Київ, для допомоги московським військам. В тому ж році, відправлений гетьманом до Москви разом з полоненими поляками та листами від гетьмана.

У 1678 році  гетьман Іван Самойлович, підтверджує надані царем у 1665 році права на с. Ольшану, що було затверджено гетьманським універсалом.

У 1682 році  отримав від гетьмана універсал на млин в с. Падище. На той час володів селами Колюжинці, Сезьки та Бірки.

У 1687 році  під час Кримського походу вбитий козаками свого ж полку. Дізнавшись про Коломацький переворот, козаки вчинили бунт. Пораненого полковника разом з полковим суддею було кинуто у вогнище. Був похований 2 серпня того ж року між Кодаком та Самарою на річці Сурі. Над його могилою був насипаний великий курган, який став його надгробком.

15 вересня 1697 року  його залишки були перевезені до Густинського монастирю, й там перепоховані.

Родина

Родоначальник роду Горленків. Батько Дмитра Горленка.

Від першої дружини мав дітей:

  • Петро Лазарович - помер раніше за батька, між 1685 та 1687 роками.
  • Горленко Іван Лазарович – згадується коло 1686-1687 років.

Другою дружиною Лазаря Горленка була Єфросинія (померла в 1713 році). В 1690 році отримала царську грамоту на село Ольшане. Також володіла селом Сезьки (було відібрано в 1711 році). Мав від неї дітей:

Джерела
  • Маздаєвський В. Л. Малоросійський родословник. Т.І (А-Д). — Київ.тип. тов. Г.Л. Фронцкевича і Ко. Хрещатик, буд. №42, 1908.— 519 с.
  1. ІСТОРІЯ МЕДВИНА | Медвинська громада, Київська область, Богуславський район. medvyn-gromada.gov.ua. Процитовано 6 вересня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.