Горні Мілановац

Горні Мілановац (серб. Горњи Милановац, Gornji Milanovac) — місто, розташоване в центрі Сербії. До 1859 року носила назву Деспотовац (назва річки, що протікає через місто). Сучасну назву місто отримало згідно з указом князя Милоша Обреновича.

Горні Мілановац

Прапор Герб

Координати 44°01′ пн. ш. 20°27′ сх. д.

Країна  Сербія
Адмінодиниця Gornji Milanovac Municipalityd
Дата заснування 1853
Площа 836 км²
Висота центру 310 м
Міста-побратими Кавадарці, Словень Градець, Сежана, Mosjøend, Едеса, Плевен
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 032
Поштовий індекс 32 300, 32 301
Автомобільний код GM
GeoNames 790367
Офіційний сайт gornjimilanovac.rs
Горні Мілановац
Горні Мілановац (Сербія)

Історія

Розкопки у Горні-Мілановац показують, що ця область була заселена вже в доісторичні часи. Виявлено залишки поселень іллірійців, фракійців (головним чином даків), в меншій кількості кельтів, готів. На горі Рудник крім старих шахтарських штолень збереглися руїни римського храму, присвяченого богині Терре. З часів Римської імперії та середньовіччя ці землі мали істотне економічне, транспортне і військове значення. Знайдено свідчення перебування на території візантійської адміністрації, пізніше вона входила до складу Середньовічного Королівства Сербія, Сербо-грецького царства, Османської імперії.[1]

Саме місто зановане у 1853 році, причому за планом австрійського інженера з Белграда.[1] Назву місто отримало за назвою річки Деспотовац але вже у 1859 змінила назву на сучасне через указ князя Милоша Обреновича.

У 1879 відкритий вищий навчальний заклад.

У 1890 відкрита перша друкарня.

У 1892 відкрита окружна лікарня.

Під час двох світових воєн місто було окуповане та зазнало значних руйнувань. Під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році у місті постраждала тільки телевежа.

Економіка

Економічне зростання міста припадає на 1920-ті роки в зв'язку з будівництвом залізниці. У 1922 відкрита кондитерська фабрика. У 1937 побудована ще одна фабрика для виготовлення лукуму та іншої солодкої продукції.

Після звільнення міста від нацистської окупації у 1945 починається індустріалізації регіону. Будується нова кондитерська фабрика (дві старі були знищенні під час бомбардувань), завод по виробництву побутового обладнання, завод по виробництву автозапчастин, хімічне виробництво тощо. На початку 1990-х через зміну політичного режиму та розпад Югославії більшсть цих підприємств стали банкрутами. Виключенням став завод «Металац», як був модернізований та кондитерська фабрика, яку викупила мультинаціональна корпорація Swisslion.[2]

Етнічні групи

Етнічні групи Популяція %
Серби43,453 97.85%
Цигани178 0.40%
Чорногорці81 0.18%
Македонці49 0.11%
Хорвати34 0.08%
Югослави31 0.07%
Інші580 1.31%
Разом44,406

Спорт

У місті функціонують спортивні команди з баскетболу, гандболу, волейболу та звичайно футболу. Місцевий футбольний клуб «Металац» заснований у 1961 році та виступає в найвищому дивізіоні Сербії.

Примітки

  1. Кратка историја рудничко-таковског краја(серб.)
  2. "Swisslion" kupio "Takovo" (сербо-хорв.). В92. 06.02.2004. Процитовано 5 грудня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.