Городище (Боратинська сільська громада)
Городи́ще — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 841 осіб.
село Городище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Луцький |
Громада | Боратинська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 841 |
Площа | 0,754 км² |
Густота населення | 1115,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45644 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°42′26″ пн. ш. 25°15′36″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
201 м |
Водойми | Чорногузка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Центральна, 15, с. Боратин, Луцький р-н, Волинська обл., 45605; староста — вул. Перемоги, 37, с. Баїв, Луцький р-н, Волинська обл., 45643 |
Карта | |
Городище | |
Городище | |
Мапа | |
Історія
До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось Баївській сільській раді Луцького району Волинської області[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 817 осіб, з яких 395 чоловіків та 422 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 841 особа.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,05 % |
російська | 0,95 % |
Пам'ятки археології
- За 0,5 км на північ від села, на гребені першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузка знаходилось 16 давньоруських курганів, шість з яких у 1898 р. розкопала К. Мельник.
- На північно-західній околиці села, на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк–Цеперів, за 300 м на південний захід від тваринницької ферми, на схилі лівого берега р. Чорногузки, висотою 16–18 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Речові матеріали зібрані з території орного поля. Комплекс знахідок середнього періоду доби бронзи репрезентують фрагменти стінок ліпних посудин, відщеп та уламок кременю. У складі матеріалів раннього середньовіччя уламки вінець, денець і бочків гончарних горщиків. Окремі екземпляри декоровані прямими нарізними борозенками.
- За 0,3 км на північний захід від села, за 0,15 км на північ від шосейної дороги, на схилі лівого берега р. Чорногузки, висотою 8–10 м над рівнем заплави — поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського часу площею 2 га. Речові матеріали зібрані з території орного поля.
- За 1,6 км на захід від села, в урочищі «Чвораки» (невеликий хутір), за 2 км на південь від тваринницької ферми, на лівому березі безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Чорногузки), висотою до 2 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. Уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків зібрані з території садиб Кривича і Панасюка.
- За 1,7 км на захід від села, в урочищі «Фільварок», на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузки висотою 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури і періоду ХІІ–XIV ст. площею 2 га. Речові матеріали зібрані з території орного поля.
- За 2 км на захід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузки, висотою 4–5 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–XV ст. площею 2 га. Із західної сторони його оконтурює меліоративний рів. З території орного поля зібрано уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
- За 2 км на південний захід від села, за 0,2 км на захід від споруд транспортного підприємства, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузки, у місці впадіння в неї невеликого безіменного струмка, заплава якого зараз зайнята ставом, на захід від водонапірної башти, за 1 км північніше мосту шосейної дороги Луцьк–Львів, в урочищі «Старе городище» — двошарове поселення вельбарської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 2 га.
- За 2,5 км на південний захід від села, навпроти тваринницької ферми, через заплаву р. Чорногузки, на півовальному в плані виступі її лівого берега, висотою до 8 м — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст. площею до 3 га.
- За 2,7 км на південний захід від села, в урочищі «Старе село», за 0,5 км на схід від хутора, на лівому березі р. Чорногузки, висотою 4–5 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–XV ст. площею до 1 га. Уламки вінець і фрагментів стінок гончарних горщиків зібрані з території людських городів.
- За 3 км на південний захід від села, в урочищі «Старе село», на правому березі безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Чорногузки), висотою 3–4 м над рівнем заплави, на території невеликого хутора — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Уламки гончарного посуду зібрано з людських городів.
Примітки
- Баївська сільська рада Волинська область, Луцький район. Центральна виборча комісія. Процитовано 22 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 198—200.
- Мельник Е. Н. Раскопки в земле лучан, произведенные в 1897 и 1898 гг. // Труды ХІ Археологического съезда. — М., 1901. — Т.1. — С.554–555.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.