Горчинська Ванда Петрівна

Зовнішні відеофайли
	Жива УПА. Тернопільщина. Серія 3. Ванда Горчинська на YouTube // Sector Pravdy. — 2021. — 25 жовтня.
	Історія упівки з Тернопільщини на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2021. — 12 жовтня.

Ванда Горчинська
Ванда Петрівна Горчинська
Народилася	5 липня 1924 (97 років); Баворівщина, Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Нагороди

Ванда Петрівна Горчинська (псевдо Домовина; нар. 5 липня 1924, м. Копичинці, нині Україна) — українська медсестра, зв'язкова УПА. Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2018)[1].

Життєпис

Ванда Горчинська народилася 5 липня 1924 року в місті Копичинцях Гусятинського району на Тернопільщині у cім'ї селян — українки Теклі Ухач і поляка Петра Горчинського.

Закінчила семирічну польську школу. Працювала санітаркою в районній лікарні.

У 18 років стала членкинею ОУН, мала псевдо «Домовина». Після невдалого замаху на офіцера НКВС перейшла у підпілля. Працювала зв'язковою, друкаркою, медсестрою Копичинецького надрайонного Українського Червоного Хреста — медичної служби, заступником керівника медслужби Пробіжнянського району. 12 березня 1946 року арештована. 23 липня засуджена до 15 років каторги з конфіскацією майна і п'яти років — поразки у політичних та громадських правах. Відбувала покарання у таборах Дудінки, Норильська, Тайшета і Мордовії. Учасниця Норильського повстання 1953 року. Батьків вивезли в Амурську область, де й померли. 8 квітня 1956 року вийшла на волю. Реабілітована 7 липня 1992 року.

У 2021 році публікація журналістів Христини Коціри та Богдана Кутєпова «Позивний „Домовина“. Історія арештантки» про Ванду Горчинську перемогла в конкурсі «Честь професії» у номінації «Найкращий репортаж»[2].

У 2020—2021 роках відбувалися зйомки чотирисерійного циклу телепередач «Жива УПА.Тернопільщина», одна із серій циклу присвячена життєвому шляху Ванди Горчинської.[3]

Родина

Чоловік — Роман Демчук, так само був засуджений на 25 років таборів. Покарання відбував у місті Інта, Республіка Комі, де працював на шахті. Виховали дочку Ярославу та сина Ігоря. У 1976 році повернулися в Копичинці. Помер 6 квітня 2013 року.

Нині Ванда Горчинська має трьох онуків і правнука.

Примітки

Указ Президента України від 31 жовтня 2018 року № 351/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
Оголошено переможців конкурсу журналістики «Честь Професії-2021» // Укрінформ. — 2021. — 26 травня.
Жива УПА. Тернопільщина. Серія 3. Ванда Горчинська (uk-UA). Процитовано 6 листопада 2021.

Джерела

Горчинська Ванда Петрівна // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2012. — Кн. 2. — С. 118. — ISBN 978-966-457-134-7.
Большевики смерділи — страшне. Голодні. Один у кишені мав пшеницю, їв по кілька зерен // Gazeta.ua. — 2017. — 17 січня.
Вітолін, О. Донька поляка, яка стала зв'язковою УПА // Високий замок. — 2018. — 27 листопада.
Коціра Х., Кутєпов, Б. Позивний «Домовина». Історія арештантки // Громадське телебачення. — 2020. — 24 серпня.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 31 жовтня 2018 року № 351/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Оголошено переможців конкурсу журналістики «Честь Професії-2021» // Укрінформ. — 2021. — 26 травня.

[3] Жива УПА. Тернопільщина. Серія 3. Ванда Горчинська (uk-UA). Процитовано 6 листопада 2021.