Госларит

Госларит (рос. госларит; англ. goslarite; нім. Goslarit m) мінерал, семиводний сульфат цинку острівної будови.

Госларит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Gos
Хімічна формула Zn(SO₄)·7H₂O[2]
Nickel-Strunz 10 7.CB.40[3]
Dana 8 29.6.11.2
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Гослар[4]

Загальна характеристика

Хімічна формула: ZnSO4·7H2O. Склад у %: ZnO — 28,30; SO3 — 27,84; Н2О — 43,86. Цинковиста відміна безперервного ізоморфного ряду гослариту епсоміту. Сингонія ромбічна. Псевдотетрагональний вид. Штучні кристали призматичні. Звичайно зустрічається у вигляді нальотів, кірочок, сталактитових та сталагмітових мас волокнистої будови і щільних, зернистих або волокнистих агрегатів. Спайність досконала. Густина 1,978. Твердість 2-2,5. Безбарвний і прозорий (чисті кристали). Блиск скляний, у волокнистих відмін шовковистий полиск. Утворюється в зоні вивітрювання цинкових родовищ. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

  • ґосларит залізистий (відміна ґослариту, яка містить до 6,5 % FeO);
  • ґосларит магніїстий (відміна ґослариту, яка містить до 4,5 % MgO);
  • ґосларит марганцевистий (відміна ґослариту, яка містить до 6,5 % MnO);
  • ґосларит мідний (відміна ґослариту, яка містить до 7 % CuO).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Госларит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Госларит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.