Готтфрід Гансен

В 1898 році поступив на службу кадетом у ВМС. Учасник Першої світової війни. На початку війни служив першим артилерійським офіцером на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштайн». В 1916 році як другий офіцер штабу адмірала Гіппера брав участь у Ютландській битві. За бойові заслуги відзначений численними нагородами.

Після війни продовжив службу в рейхсмаріне. До 1926 року служив у сухопутній адміністрації, після чого був призначений командиром лінійних кораблів «Шлезвіг-Гольштайн» і «Брауншвейг». В 1928 році підвищений до контр-адмірала і призначений командиром військово-морської станції в Кілі. В 1930 році вийшов у відставку. В 1938—1944 роках видавав щорічний альманах Nauticus.

24 травня 1939 року призваний на службу в крігсмаріне. З 17 листопада 1941 по 30 червня 1943 року — керівник штабу навчальних частин морської авіації при ОКМ.

Після Другої світової війни створив неофіційну асоціацію ветеранів «Коло Гансена». З 1949 року — засновник голова Асоціації колишніх професійних військових. На цій посаді Гансен активно применшував масштаби злочинів нацистів. В 1950 році неодноразово відправляв уряду і бундестагу меморандуми, в яких вимагав «визнання чистоти німецького вермахту» і його аполітичність, а також амністію для всіх службовців вермахту, засуджених як «так звані воєнні злочинці». З іншого боку, Гансен активно захищав учасників Липневої змови, яких досі вважали зрадниками. У 1951—1956 роках — голова Асоціації німецьких ветеранів.

Помер в Кілі. Був похований з військовими почестями на Північному цвинтарі Кіля.

• Кадет (12 квітня 1898)
• Морський кадет (1 січня 1899)
• Лейтенант-цур-зее (13 вересня 1901)
• Обер-лейтенант-цур-зее (28 березня 1903)
• Капітан-лейтенант (27 січня 1908)
• Корветтен-капітан (12 березня 1915)
• Фрегаттен-капітан (8 березня 1920)
• Капітан-цур-зее (1 червня 1922)
• Контр-адмірал (1 січня 1928)
• Віце-адмірал (1 жовтня 1930)
• Адмірал запасу (30 вересня 1932)
• Адмірал (1 вересня 1942)

• Китайська медаль в бронзі
• Рятувальна медаль
• Орден Червоного орла 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицар 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (2 вересня 1918)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1923)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1956)

• Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio Verlag. Osnabrück 1989. ISBN 3-7648-1499-3. S. 17–18.
• Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 39.
• Berthold J. Sander-Nagashima: Die Bundesmarine 1950 bis 1972. Konzeption und Aufbau. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2006, ISBN 978-3-486-57972-7, S. 24f.
• Jürgen Förster: Die Wehrmacht im NS-Staat. Eine strukturgeschichtliche Analyse. Oldenbourg Wissenschaftsverlag. 2007. ISBN 978-3-486-58098-3. Fn. 134 (S. 128).
• Norbert Frei: Vergangenheitspolitik. Die Anfänge der Bundesrepublik und die NS-Vergangenheit. C. H. Beck. 1996. ISBN 3-406-41310-2. S. 209, 223.
• Peter Reichel: Vergangenheitsbewältigung in Deutschland. Die Auseinandersetzung mit der NS-Diktatur in Politik und Justiz. C. H. Beck. 2007. ISBN 978-3-406-45956-6. S. 99. eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche.