Грабич
Гра́бич — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Грабич | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Коломийський район |
| Рада | Отинійська селищна рада |
| Основні дані | |
| Населення | 589 |
| Площа | 5,625 км² |
| Густота населення | 104,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78225 |
| Телефонний код | +380 03433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′09″ пн. ш. 24°53′51″ сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, смт Отинія, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Грабич | |
 Грабич | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
Розташовано за 35 км від районного центру, за 5 км від залізничної станції Отинія. Через село проходить шосе. Населення — 589 осіб.
Історія
Село наявне на карті Боплана 1650 року.
Грабич відомий з 80-х років XVIII століття. За переказами старожилів, виникло поселення внаслідок переїзду людей з різних куточків Європи (Австрії, Польщі, Центральної України).
В роки окупації панською Польщею населення терпіло від малоземелля. На початку ХХ ст. більша частина села — польські родини. За період з 1922 до 1932 року 90 мешканців села виїхало за океан. У селі існувала тоді 2-класна школа, костел, 3 корчми, крамниця. У 1939 році тимчасовий селянський комітет розподілив між бідняками 617 моргів поміщицької землі. Тяжких випробувань грабичани зазнали у період колективізації та репатріації поляків, внаслідок чого більша частина населення виселена до Польщі.
Сучасність
В селі є Гімназія, клуб, бібліотека.
Господарство тваринницького напряму.
Грабицька гімназія ( Грабицька загальноосвітня школа /-// ступенів) Перша двокласна школа в с. Грабич була заснована у 1905 році панею Ізабеллою Завадською у власному маєтку. Навчання велося тільки польською мовою. Школа знаходилася внизу біля річки (коло джерела Винниця). Навчалися переважно польські діти, діти українців були неписьменними, так як їхні родини були дуже бідними на відміну від польських . У 1910 р. школа стала чотирикласна. Набирали дітей шестирічного віку, школярі писали “рисіком” на “таблиці”. Домашні завдання також робили на “таблиці”. Підручники були дорогі, тому на цілу школу було декілька книжок. Всього було 2 посібника: “Арифметика” і “Польська книжка” (“Граматика”). Працював тільки один вчитель на 4 класи. Раз у тиждень до школи з Отинії приїжджав на підводі польський священик (ксьондз) і вів уроки релігії. Проте на початку ХХ ст. більша частина села була неписьменна.
Церква
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1931 р., освячена 1932 р. Належить до ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Іван Мельник. Храмове свято — святої рівноапостольної Княгині Ольги. Престольне свято — Покрова Пресвятої Богородиці, 14 жовтня.
Теперішня церква постала в цьому селі у 1933 році, посвячена у 1934 році. До цього часу тут не було власної церкви. Існуюча громада перенесла з іншого, не відомого села. В наш час церква в користуванні православної громади, не належить до жодної пам'ятки архітектури.
Церква розташовується в центральній частині Грабича, при дорозі. Вівтар церкви чомусь орієнтований до північного заходу (ймовірно, через дорогу). Нетипова для цього району тризрубна одноверха церква в якій виразно домінують вертикальні пропорції. Святиня невеликих розмірів, вузька.
Має прибудовані маленькі захристії з обидвох сторін до вівтаря. У 2015 році оббита бляхою. Також замінено вікна. Дерев'яна двоярусна дзвіниця стоїть з північного сходу від церкви.
Громада УГКЦ о. Олег Федак