Гра Кусануса

Доменіка Ліґріна — юний ботанік, яка, якщо завершить навчання, отримає таємну та спокусливу пропозицію. Її може надати ватиканський інститут, який називається Rinascita della Creazione. Він повідомить деталі лише після того, коли вона виконає обіцянку. Доменіка, розуміючи ситуацію, в якому перебуває Світ та Європа, сумнівається у своїй участі в пропозиції. У 2052 році глобальне потепління призвело до глобальної міграції біженців, Мальдіви затоплені, Сахара поширилась майже на всю Африку. В Німеччині сталась ядерна аварія на атомній станції Каттенон, радіація уразила велику частину Центральної Німеччини, Європейський Союз розпався під натиском кліматичних біженців. Минулий устрій вже не існує, Європа стала клаптиком малих націоналістичних держав. Папа Римський має свій Ватикан у Зальцбурзі, щоб мати безпеку від радіації та відродженого фашизму.

Після завершення досліджень Доменіка дізнається, що вона має повернутися в часі, для того щоб зібрати насіння рослин, яких вже не існує. Це повинно допомогти у відроджені теперішнього та зм'якшувати наслідки ядерної катастрофи. Сама технології мандрівки у часі була розроблена у майбутньому та може використовуватися зараз, але принципи її діє незрозумілий.

Доменіка отримала жорсткі правила поведінки, тому що вона нічого не може змінити у минулому, щоб майбутнє (тобто 2052 рік) не зруйнувалось. Доменіка прибула у XV століття, де вона заарештована як відьма та пише лист Ніколаусу Кусанусу, в якому просить у нього про допомогу. Тут починається основний момент, що мандрівка в часі — це більше, аніж один рік іншого: Доменіка має бачення власної смерті при спалюванні відьом. Мабуть, це не лише лінія часу, не лише один Всесвіт, їх декілька. Отже, історія про Кусануса та Доменіку має декілька інших цілей. Паралельний Всесвіт, можливо, результат інформації, наданий Домінікою Кусанусу, страждав сотні років тому від забруднення довкілля та змін клімату, тому що в цьому церква ніколи не перешкоджала науці, а сприяла їй. І є людини, які можуть говорити, що досягають часу зовні та коректувати свої процеси. Тому що не всі Всесвіти можуть вижити.

«Гра Кусануса» є великим успіхом наукової фантастики в усіх відношеннях[1].

• 2005: Das Cusanus-Spiel, Roman. ISBN 3-426-19700-6.
• 2008: Das Cusanus-Spiel, oder Ein abendländliches Kaleidoskop (Taschenbuchausgabe). ISBN 3-426-63958-0 und ISBN 978-3-426-63958-0
• 2008: A Cusanus-játszma (ungarische Ausgabe in zwei Bänden, übersetzt von Csaba Varga). ISBN 978-963-9828-14-8
• 2008 Le jeu de Cuse (переклад французькою), ISBN 978-2-84172-416-1
• 2013: Das Cusanus-Spiel — Midas — Der letzte Tag der Schöpfung. Drei Romane in einem Band. ISBN 978-3-453-31476-4
• 2013/2014: The Cusanus Game (englische Ausgabe), ISBN 978-0-7653-1908-1 sowie ISBN 978-0-7653-1909-8 und als ebook: ISBN 978-1-4299-8871-1

• 2006 — Німецька науково-фантастична премія — найкращий роман
• 2006 — Премія імені Курда Лассвіца — найкращий роман

• Гра Кусануса в Internet Speculative Fiction Database (англ.)