Гребельник Юрій Іванович
Юрій Іванович Гребельник (нар. 12 грудня 1962, Київ) — український актор театру, кіно та дубляжу. Народний артист України (2006).
| Юрій Гребельник | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Юрій Іванович Гребельник | |||
| Народився |
12 грудня 1962 (59 років) Київ | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 1984 — дотепер | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Біографія
Народився 12 грудня 1962 року у Києві.
У 1984 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
З вересня 1984 року — актор театру російської драми імені Лесі Українки.
Український голос головного героя серіалу Доктор Хаус (озвучення каналу «СТБ» у 2008–2013 роках)[1].
З 2003—2004 роках бренд-войс телеканалу «Інтер», озвучував анонси для програм та фільмів. З 2018 року голос Київського Метрополітену.
Театральні ролі
| Рік | Спектакль | Роль |
|---|---|---|
| 1982 | Гравець | |
| 1985 | ОБЕЖ | |
| 1985 | Рядові | |
| 1985 | Острів скарбів | |
| 1986 | Матінка Кураж та її діти | |
| 1987 | Сніданок з невідомими | |
| 1987 | …а цей випав із гнізда | |
| 1988 | Старий | |
| 1988 | Коник-Горбоконик | |
| 1988 | Зірки на ранковому небі | |
| 1988 | Перламутрова Зінаїда | |
| 1988 | Криваве весілля | |
| 1989 | Самогубець | |
| 1989 | Подія | |
| 1989 | Казка про солдата і змію | |
| 1991 | Жиди міста Пітера | |
| 1991 | Кандид | |
| 1991 | Викрадення Джонні Дорсета | |
| 1991 | Без вини винуваті | |
| 1992 | Посол | |
| 1992 | Радій, коли велять | |
| 1993 | Молоді роки короля Людовика XIV | |
| 1993 | Іван-царевич | |
| 1996 | Кохання студента | |
| 1997 | Королівські ігри | |
| 1999 | Елітні пси (Господарі життя) | |
| 2000 | Таємниці мадридського двору | |
| 2000 | Ревізор | Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін, суддя |
| 2001 | Пані міністр | Гість |
| 2001 | Долетимо до Мілана | |
| 2002 | Лулу. Історія куртизанки | |
| 2003 | Сон в літню ніч | |
| 2003 | Edith Piaf: життя в рожевому світлі | Чоловік |
| 2003 | Вовки та вівці | Мардарій Савельїч, дворецький |
| 2004 | Маскарад | |
| 2006 | Дон Кіхот. 1938 рік | Дон Кіхот, Лицар де Варгас |
| 2007 | Милий брехун | Джордж Бернард Шоу |
| 2009 | Бізнес. Криза. Кохання… | Мартін Егер |
| 2011 | Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!) |
Ролі в кіно
- І ніхто на світі… (1986) — Міша Білоус
- Тарас Шевченко. Заповіт (1992—1997) — жандарм
- Афганець 2 (1994) — епізод
- Шалені гроші (1995) — Савва Васильков
- Операція «Контракт» (1996) — Шапурко
- Братство (2005) — жандарм
- Непрямі докази (2005) — Сергєєв
- Безжалісне кохання (2009) — епізод
- Контракт (2009) — слідчий
- При загадкових обставинах (2009) — Кочетов
- Сусіди (2010) — Орест, науковий керівник Світлани Поліщук
- Байки Мітяя (2011) — спостерігач на виборах
- «Кедр» пронизує небо (2011) — Валентин Глушко
- Небесні родичі (2011) — Конєв
- Анна Герман (2012) — диригент
- Повернення Мухтара-8 (2012) — Піканов
- Джамайка (2012) — Олександр Риков, батько Сергія
- Жіночий лікар (2012) — Борис Доронін
- Спокута (2012) — Єгор
- Лист очікування (2012) — член вчительної ради
- Коханець для Люсі (2012) — Альфред
- Порох і дріб (2012) — батько Нестеренко
- Свати-6 (2012) — викладач філософії
- Подвійне життя (2013) — Борис
- Нюхач (2013) — Андрій Поречніков, бізнесмен
- Будинок з ліліями (2014) — співробітник ЦКК
- Шукаю дружину з дитиною (2014) — портьє
- Особиста справа (2014) — Антон Дегтярьов
- Останній яничар (2015) — Аденбей
- Слуга народу (2015—2019) — олігарх Німчук
- Ніконов і Ко (2015)
- Майор і магія (2016)
- Ласкаво просимо на Канари (2016) — Павло Констянтинович
- Експрес-відрядження (2016) — член ради директорів
- На лінії життя (2016) — Євген Мартинюк, начальник госпіталю, генерал-майор
- Одинак (2016) — епізод
- Провідниця (2016) — Петро
- Пробач (2016) — Юрій Куценко, начальник Влада
- Друге життя Єви (2017) — лікар
- Дівчина з персиками (2017) — Борис Нефедов, батько Романа
- Заповіт принцеси (2017) — епізод
- Той, хто не спить (2017) — антиквар
- Хороший хлопець (2017) — епізод
- Акварелі (2018) — Соколов
- Поверни мені життя (2018) — суддя
- Вір мені (2018) — Кротов
- Виноград (2018) — юрист
- Дівчинки мої (2018) — Леонід
- Замкнене коло (2018) — Геннадій Буров, директор заводу
- Опер за викликом (2018) — Кажинський
- Рідна кров (2018) — Владислав Валерійович
- Ти моя кохана (2018) — Пориваєв
- У минулого в боргу! (2018) — Лев Юрійович
- Замок на піску (2019) — Ігор Тарасович
- Невідправлений лист (2019) — Петро Федорович
- Найкращий чоловік (2019) — епізод
- Я заплачу завтра (2019) — Шаталов
- Інша (2019) — епізод
- Таємниця Марії (2019) — Лев Семенович
- Якщо ти мене пробачиш (2019) — Козін
- Повернення (2019) — Василь Петрович
- Укус вовчиці (2019) — епізод
- Інше життя Анни (2019) — епізод
- Втрачені спогади (2019) — директор гімназії
- Жіночі секрети (2020) — епізод
- Наша лікарка (2020) — Лукаш
- Три сестри (2020) — Андрій
- Доньки (2020) — Зарубін
- Сімейний портрет (2020) — Степан Крилов
- Рись (2020)
- Другий шанс (2020)
- Поговори з нею (2020)
- Джерело (2021) — Скоробогатов
- Олена і капітан (2021) — Павло Шерстньов
- Коли помре кохання (2021) — Аркадій Андрійович
Дублювання та озвучення
Сотні ролей українською та російською для студій «Так Треба Продакшн», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.
Озвучення реклами
- «Lenor»
- «Sunsilk»
- «Zubrowka»
- «Імодіум»
- «Нізорал»
- «Йодомарин»
- «Ощадбанк»
Примітки
- Юрій Гребельник: «В Хаусі мене дістали медичні терміни» Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.