Гребінський Олег Вільямович
Оле́г Ві́льямович Гребі́нський (3 липня 1971 — 29 серпня 2014) — український правоохоронець, доброволець, старший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.
Гребінський Олег Вільямович | |
---|---|
Старший сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
3 липня 1971 Крижопіль |
Смерть |
29 серпня 2014 (43 роки) Горбатенко |
Alma Mater | Херсонська державна морська академія |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС України |
Рід військ | Спеціальна міліція |
Формування |
«Херсон» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 3 липня 1971 року на Вінниччині. У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину[1]. Закінчив ЗОШ № 7 міста Таврійськ, Херсонську державну морську академію.
Вступив до добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» в день його створення[2]. Ніхто з близьких не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б'ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…»[1].
Загинув 29 серпня 2014 року у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. За кілька хвилин до загибелі потрапив у групу бійців батальйону «Миротворець»; загинув разом з одним із них — Русланом Халусом.
Про те, що Олег Гребінський загинув, свідчили вцілілі бійці «Миротворця» та «Херсона». Товаришам не вдалось витягнути з поля бою його тіло, тому він довгий час вважався зниклим безвісти.
19 вересня 2014-го тіло Олега було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») поруч з хутором Горбатенко. Спочатку був похований у Запоріжжі як невідомий боєць під номером 4043. Пізніше був упізнаний за допомогою експертизи ДНК (проводилась двічі).
Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у селі Кринки, Олешківського (на той час Цюрупинського) району.
Без Олега лишились батьки, сестра, дружина.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[3]
Вшанування
9 березня 2016 року було відкрито меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ[4].
2 червня 2016 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки у Херсонській державній морській академії[5].
Примітки
- Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
- Телеканал Скіфія (25 грудня 2015). "Герої не вмирають" (Олег Гребінський). Процитовано 29 серпня 2017.
- Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- У Таврійську відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Олегу Гребінському (фото, відео). Нова Каховка Online (uk-UA). 10 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2017.
- Сайт www.kma.ks.ua не настроен на сервере. www.kma.ks.ua. Процитовано 29 серпня 2017.
Джерела
- Гребінський Олег Вільямович — повна біографія
- Гребінський Олег Вільямович
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- Олег Гребінський