Грегерс Грам

Після вторгнення німецьких військ в Норвегію 9 квітня 1940 року Грегерс приєднався до опору і відправився в армію. В її складі він брав участь у декількох боях проти німецьких військ, після капітуляції став займатися поширенням антинімецьких листівок. У 1941 році він покинув Норвегію і прибув до Великої Британії[3], де був завербований британським Управлінням спеціальних операцій і пройшов курс підготовки як боєць 1-ї окремої норвезької роти Мартіна Лінге[6].

12 березня 1943 року Грегерс Грам і його товариш по службі Макс Манус скинуті на парашутах над Норвегією, розпочавши реалізацію операції «Мардоній»[3]. Під час операції Манус захворів на пневмонію, і Грам взяв на себе всі зобов'язання по проведенню операції і надання медичної допомоги. 28 квітня стараннями Грама були затоплені два корабля, а третій сильно пошкоджений.[7]. Після завершення операції Манус і Грам повернулися до Великої Британії, де залишалися до жовтня.

Грам був нагороджений Воєнною медаллю за успішно проведену операцію «Мардоній», а влітку отримав норвезький Військовий хрест з мечем з рук короля Гокона VII. Нагородження відбулося в навчальному центрі Управління спеціальних операцій біля моста Неті (графство Інвернессшир, нині область Гайленд)[8]. На тій же церемонії свої Військові хрести з мечами отримали Йоахім Реннеберг та Єнс Антон Поулссон як учасники атаки на заводи з виробництва важкої води у Веморку[8]. На церемонії нагородження були присутні кронпринц Улаф, міністр оборони Оскар Торп і командувач збройними силами Норвегії Вільгельм фон Танген Ганстеен[8].

У жовтні 1943 року Грегерс Грам, Макс Манус, Ейнар Ювен і К. Ф. Віборг повернулися до Норвегії для проведення другої операції «Бандл» зі знищення німецьких кораблів[3]. Надалі Грам брав участь у складі саботажної групи «Загін Осло», відомою Гуннаром Сенстебю, в ряді інших диверсій[9]. Також Грам займався «чорною» пропагандою, поширюючи серед німців провокаційні листівки[3]. У ході однієї з диверсій Сенстебю і Грам зруйнували склад з німецькими документами про зайнятість норвезького населення, а потім атакували нафтову вишку[7].

13 листопада 1944 Грам був убитий в перестрілці в кафе в районі Грюнерлекки в Осло[3]: фальшиві німецькі дезертири відкрили вогонь по Граму і його товаришеві по службі Едварду Таллаксену (Таллаксен наклав на себе руки через 16 днів)[4].