Грегоріо Агліпай
Грего́ріо Агліпа́й (повне ім'я — Грегоріо Лабайян Агліпай Gregorio Labayan Aglipay; *9 травня 1860 — †1 вересня 1940) — філіппінський релігійний реформатор та політичний діяч; перший верховний єпископ Філіппінської незалежної Церкви.
Грегоріо Агліпай | |
---|---|
Народився |
5 травня 1860[1][2] Батак, Північний Ілокос, Ілокос, Філіппіни[3] |
Помер |
1 вересня 1940[3] (80 років) Маніла, Філіппіни[4] |
Країна | Філіппіни |
Діяльність | політик, адвокат |
Alma mater | University of Santo Tomasd і Colegio de San Juan de Letrand |
Посада | єпископ |
Конфесія | Католицька церква і Philippine Independent Churchd[5] |
Був католицьким священиком, брав активну участь в повстанні 1896-98 років проти іспанців, за що був відлучений від церкви.
Під час війни проти американських загарбників 1899-1901 років став генеральним вікарієм армії Філіпінської республіки.
В 1902 році заснував Філіппінську незалежну церкву протестантського напрямку і став її головою в сані єпископа.
Грегоріо Агліпай канонізував як святих героїв національно-визвольної боротьби та викривав жадобу католицького священства. Церква Агліпая мала станом на 1939 рік 1,5 мільйони послідовників, переважно селян та звичайних містян.
На початку 1930-х рр. Грегоріо очолив Республіканську партію, яка закликала до мирного руху до незалежності. В 1936-37 рр. партія Агліпая входила в Народний альянс — організацію єдиного національного фронту.
Примітки
- http://philippinestudies.net/ojs/index.php/ps/article/view/3247
- https://web.archive.org/web/20071014005442/http://www.glphils.org/famous-masons/faglipay.htm
- Birthplace of Gregorio Aglipay — 1949.
- Lexikon für Theologie und Kirche — Verlag Herder. — Vol. 1. — S. 235.
- Theologische Realenzyklopädie — Verlag Walter de Gruyter. — Vol. 26. — S. 516–517.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961