Грем'ячка (річка)

Грем'ячка річка в Чернігівській області, Україна. Права і найнижча за течією притока Судості. Відноситься до класу малих річок. Бере початок на західній околиці однойменного населеного пункту Грем'яч і впадає в Судость на його східній околиці. Протікає виключно територією Грем'яцької сільської ради.

Грем'ячка
Устя Грем'ячки. Впадіння у Судость
52°20′45″ пн. ш. 33°15′43″ сх. д.
Витік с. Грем'яч
• координати 52°20′45″ пн. ш. 33°15′43″ сх. д.
Гирло Судость
• координати 52°20′28″ пн. ш. 33°18′07″ сх. д.
Басейн басейн Десни
Країни:  Україна
Чернігівська область
Регіон Чернігівська область
Довжина 5,6 км
Площа басейну: 28
Ідентифікатори і посилання
 Медіафайли у Вікісховищі

Гідрографії

Протяжність річки 5,6 км. Координати витоки: широта — 52°20′45.4З" пн. ш., довгота — 33°15′43" сх. д. Координати гирла: широта — 52°20′28.66" пн. ш., довгота — 33°18′7.36" сх. д. Площа басейну 28 км². Річка ділить населений пункт Грем'яч на дві частини. Бере свій початок і живиться на всій своїй течії з природних джерел (ключів). Замерзає на період з грудня по березень. При температурі зовнішнього повітря мінус 30°С промерзає на всю глибину. Перепад відміток від витоки в гирла — 25 м.

Швидкість течії близько 0,8 км/год. У період літньої межені русло має ширину близько 2-3 м, глибину до 0,5 м. Під час рясного весняного сніготанення або значних опадів ширина русла збільшується до 10 м, глибина — до 2 м. Дно річки піщане. Долина річки практично симетрична — береги мають значний ухил тільки в місцях виходу на поверхню крейдяних порід.

Фауна

Заплава річки, штучні загати, й долина використовується місцевим населенням для вигулу водоплавних домашніх птахів та випасу худоби.

З 2014 року в гирлі річки оселилася колонія бобрів, внаслідок діяльності їх частково змінилися швидкість течії й глибина річки.

Іхтіофауна річки заповнена мальками риб Судості.

Історія

Річка отримала свою назву від найбільшого і найгаласливішого з джерел — Грем'ячого ключа («Діжки» місц.). Розташування цього примітного джерела поруч з дорогою між старовинними містами Новгород-Сіверський (38 км) і Стародуб слугували підставою наявності постійного поселення людей. Перша письмова згадка про однойменний населений пункт датується 1604 роком, але історичні й археологічні дані свідчать про значно раніші терміни виникнення навколишніх поселень — 11-12 століття н.е. Місцева назва витоки «Діжка» обумовлена тим, що з давніх-давен жителі облаштовували джерельця які б'ють з-під землі у вигляді дерев'яних бочок, діжок. Найбільше джерело мало і найбільшу «діжку».

Досі на дні річки можна знайти залишки старовинного водопроводу виконаного з дерев'яних труб. Облаштований він був, за одними з джерел, у 18 столітті. Брав свій початок водопровід в головному Гр'емяцькому ключі (він за будовою висхідний — напірний) і живив водою штучні ставки й фонтани в парках і садах місцевих поміщиків Самойловичів, Корсакових і Голіциних.

Витік річки завжди особливо шанований місцевими жителями. Щовесни на православне свято Трійці прийнято чистити всі криниці в селі, а на очищення й облаштування головного джерела збиралися майже всією громадою. Один з таких заходів пройшов в селі 28 серпня 2015 року. Під час нього були відремонтовані конструкції джерела й зроблено його благоустрій.

Примітки

    Галерея

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.