Гречкін Олексій Олександрович

Олексі́й Олекса́ндрович Гре́чкін (рос. Алексей Александрович Гречкин; 26 березня 1893 30 серпня 1964) радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1943).

Олексій Олександрович Гречкін
рос. Алексей Александрович Гречкин
Народження 14 (26) березня 1893(1893-03-26)
Карпенка, Новоузенський повіт, Самарська губернія, Російська імперія
Смерть 30 серпня 1964(1964-08-30) (71 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1914—1917, 1918—1954
Партія КПРС
Звання  Штабскапітан
 Генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Друга світова війна
Нагороди
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
 Гречкін Олексій Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селі Карпенок (Карпенка) Новоузенського повіту Самарської губернії Російської імперії. Росіянин. Після закінчення у 1910 році учительської школи в селі Дьяковка того ж повіту, вчителював.

У 1914 році мобілізований до Російської імператорської армії і зарахований до запасного батальйону лейб-гвардії Ізмайловського полку. Наприкінці травня 1915 року направлений на навчання до 3-ї Петроградської школи прапорщиків.

Учасник Першої світової війни з серпня 1915 року. Воював у складі 228-го піхотного Задонського полку 57-ї піхотної дивізії на Західному, Румунському і Південно-Західному фронтах. Командував ротою, батальйоном. У 1917 році обраний членом полкового комітету. Після демобілізації знову вчителював.

У серпні 1918 року добровільно вступив до лав РСЧА і був призначений помічником комісара штабу Донської радянської республіки. Учасник Громадянської війни в Росії на Південному фронті: командир батальйону, начальник оборони Моршанського повіту, командир запасного полку 9-ї Кубанської армії.

Після закінчення війни командував полком, дивізійною школою, Ростовським окремим караульним батальйоном. У 1926 році закінчив Стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу РСЧА «Постріл» імені Комінтерна і призначений командиром 9-го Туркестанського стрілецького полку 3-ї Туркестанської стрілецької дивізії Середньоазійського військового округу. На цій посаді в квітні — липні 1931 року брав участь у боях з басмачами Ібрагим-бека.

З січня 1932 року — помічник командира, а з липня 1935 року — командир 15-ї Сиваської стрілецької дивізії, комбриг (26.11.1935).

З березня 1936 року — начальник відділу військової підготовки Київського військового округу. Член ВКП(б) з 1938 року. У 1939 році закінчив Курси удосконалення вищого начальницького складу при Військовій академії Генштабу РСЧА. У вересні того ж року брав участь у вторгненні СРСР до Польщі.

З початком радянсько-фінської війни 1939—1940 років, за розпорядженням начальника Управління кадрів РСЧА Ю. О. Щаденка, О. О. Гречкін сформував і очолив 1-шу дивізію Фінської народної армії, брав разом з нею участь у боях на Карельському перешийку та при взятті Виборга, генерал-майор (04.06.1940).

Після завершення бойових дій у липні 1940 року призначений помічником командувача військами Північно-Кавказького військового округу (ПКВО) з навчальних закладів.

З початком німецько-радянської війни, перебуваючи на вищеозначеній посаді, керував роботами зі створення Міусського рубежу оборони, оборонних обводів довкола Ростова-на-Дону. З 3 серпня по 4 вересня виконував обов'язки командувача військами ПКВО. З жовтня 1941 року — командувач оперативною групою 56-ї окремої армії Південного фронту; з червня 1942 року — заступник командувача 24-ю армією; з серпня 1942 року — командир 318-ї стрілецької дивізії; з грудня 1942 року — командир 16-го стрілецького корпусу; у лютому 1943 року командував десантною групою військ 18-ї армії Закавказького фронту; з червня 1943 року — командувач 9-ю армією Північно-Кавказького фронту, генерал-лейтенант (10.1943). З листопада 1943 року — командувач 28-ю армією 4-го Українського, а згодом 3-го Українського фронтів. Брав участь у боях зі звільнення Півдня України.

У травні 1944 року призначений заступником командувача військами 3-го Прибалтійського фронту. Після розформування фронту в жовтні 1944 року направлений у розпорядження ГУК НКО, а з квітня 1945 року знаходився в розпорядженні Військової ради 1-го Українського фронту. Наприкінці війни був призначений командиром 48-го стрілецького корпусу 1-го Українського фронту.

Після завершення війни генерал-лейтенант О. О. Гречкін продовжував командувати 48-м стрілецьким корпусом у Львівському військовому окрузі. З травня 1946 року — командир 73-го Сілезького стрілецького корпусу в Прикарпатському військовому окрузі.

З жовтня 1946 року — помічник начальника з тактичної підготовки Вищих стрілецько-тактичних курсів Удосконалення командного складу піхоти «Постріл» імені Б. М. Шапошникова. З лютого 1951 року — начальник спеціального факультету прискореної підготовки Військового інституту іноземних мов. У червні 1954 року вийшов у відставку.

Мешкав у Москві, де й помер. Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), п'ятьма орденами Червоного Прапора (16.11.1932, 13.12.1942, 05.08.1944, 03.11.1944, 1948), орденами Кутузова 1-го ступеня (09.10.1943), Богдана Хмельницького 1-го ступеня (19.03.1944), Суворова 2-го ступеня (25.05.1945) і медалями.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.