Григорій Бостунич

Бостунич (справжнє прізв. Шварц) Григорій Васильович (Вільгельмович; псевд. — Маркіз Поза; 19 листопада 1883 — імовірно, 1945) драматург, видавець, дослідник масонства.

Григорій Бостунич
Народився 1 грудня 1883(1883-12-01)
Київ, Російська імперія
Помер невідомо
невідомо
Країна  Німеччина
 Україна
Діяльність автор, письменник
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Мова творів німецька
Роки активності з 1908
Членство СС[1]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]

 Григорій Бостунич у Вікісховищі

Біографія

Народився в м. Київ у сім'ї страхового чиновника Вільгельма-Бартольда Шварца. 1915 прийняв прізвище діда з материного боку (офіційно — Давид Бостунов). Закінчив 4-ту Київську гімназію (1903) та юридичний факультет Київського університету (1908). Понад 8 років працював адвокатом з кримінальних справ. Під час Першої світової війни 1914 побував у німецькому полоні.

Літературну діяльність почав від 1905 спершу як автор водевілів. Видавав журнали «Киевский набат» (1906, 2 вип., підписані Грегуар Ле-Нуар), «Киевский театрал» (1906– 07), «Арсетвита» (1910) та «Киевский звонок». 1909 заснував видавництво «Гонг», 1910 — газету «Южная копейка» (1 січ. 1917 перетворена на АТ). На «злобу дня» написав трагедію «Любов імператриці: Коронована зрадниця» (1917) та драму «Ремесло Юди» (1917). Викладав у Київському музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, Драматичній консерваторії, на кінокурсах Азагарова, студії «Дніпросоюзу». Виїхавши до Німеччини, надрукував у ж. «Луч света» п'єсу про ЧК «Останній подих ката».

Оберштурмбанфюрер СС (січень 1937), штандартенфюрер СС (листопад 1944). Приятелював з Г.Гіммлером, Р.Гейдріхом, Олендорфом та К.Вольфом.

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.