Гридюшко Олександр Станіславович

Олекса́ндр Станісла́вович Гридю́шко (нар. 28 січня 1961, Вітебськ, СРСР — пом. 13 листопада 1998, Річиця, Білорусь) — радянський та білоруський футболіст, нападник. Відомий завдяки виступам у складі «Вітебська», луганської «Зорі» та цілої низки радянських, пост-радянських та фінських клубів.

Олександр Гридюшко
Олександр Гридюшко
Особисті дані
Повне ім'я Гридюшко Олександр
Станіславович
Народження 28 січня 1961(1961-01-28)
  Вітебськ, СРСР
Смерть 13 листопада 1998(1998-11-13) (37 років)
  Річиця, Білорусь
Зріст 186 см
Вага 84 кг
Громадянство  СРСР →  Білорусь
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979–1981 «Двіна» 57 (8)
1982 «Зеніт» 2 (0)
1982 «Гомсельмаш» 23 (2)
1983–1986 «Вітязь» 111 (22)
1987 «Пахтакор» 17 (0)
1987–1988 «Колхеті» 9 (3)
1989 «Навбахор» 38 (10)
1990–1992 / КІМ 68 (28)
1992 →  КІМ-2 10 (4)
1993 «ПК-37» 9 (1)
1993 «РоПС» 14 (3)
1994–1995 «Зоря-МАЛС» 36 (9)
1995 «Носта» 15 (0)
1996 «Індустрія» 6 (0)
1997–1998 «Ліда» 27 (5)
1998 «Ведрич-97» 11 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Олександр Гридюшко народився у білоруському місті Вітебськ. Вихованець ДЮСШ ДСО «Червоний Прапор», де його першим тренером був Алім Матвійович Гіршин. Розпочав кар'єру в складі вітебської «Двіни», де відіграв майже три сезони та перейшов до лав московського «Спартака». Втім, закріпитися у складі одного з найсильніших радянських клубів Гридюшку не вдалося і, провівши лише 4 гри за «дубль» москвичів, Олександр перейшов до ленінградського «Зеніта». У північній столиці РРФСР юний нападник одначе теж не затримався — записавши до свого активу всього 2 виходи на поле, він повернувся до Білорусі, де продовжив виступи у складі «Гомсельмаша».

Після невдалої спроби повернутися до «Зеніта» у 1983 році Гридюшко відгукнувся на пропозицію рідної для нього «Двіни», що незабаром змінила назву на «Вітязь». У Вітебську він швидко став одним з провідних гравців основи, однак високою результативністю не вирізнявся. Провівши у «Вітязі» чотири сезони, Гридюшко став гравцем ташкентського «Пахтакора», але вже у тому ж сезоні перейшов до потійського «Колхеті». Втім, вже наступного року він знову повернувся до Узбекистану, захищаючи кольори наманганського «Навбахора».

Протягом 1990–1992 років виступав у рідному клубі, що носив на той час назву КІМ. Цей період кар'єри був чи не найуспішнішим для Олександра, якому нарешті вдалося у повній мірі продемонструвати свій бомбардирський хист. Однак низький рівень пострадянського футболу та життя в цілому змусив Гридюшка скуштувати легіонерського хліба — 1993 рік він провів у Фінляндії, а у 1994 році прейшов до лав луганської «Зорі-МАЛС», де разом з Михайлом Поцхверією створив атакувальний дует команди. Гридюшко володів прекрасним відчуттям голу та чудовою реакцією, досить впевнено грав головою, любив ефектну гру. Його майстерність дозволяла продемонструвати і нестандартні футбольні прийоми: приховані паси п'ятою, фальшиві замахи тощо.

Після виступів у Луганську Олександр Гридюшко певний час пограв за нижчолігові клуби Росії, а у 1997 році повернувся на Батьківщину, де допоміг «Ліді» вибороти «золото» першої ліги. Втім, у вищій лізі ветеран виявився непотрібним клубу і кар'єру завершував у клубі «Ведрич-97»[1].

Помер 13 листопада 1998 року у віці 37 років.

Досягнення
  • Переможець першої ліги чемпіонату Білорусі (1): 1998
  • Бронзовий призер першої ліги чемпіонату Білорусі (1): 1997
  • Срібний призер 7 зони другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1989
  • Бронзовий призер 9 зони другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1987
  • Срібний призер 6 зони другої нижчої ліги чемпіонату СРСР (1): 1990

Примітки
  1. Легіонерська доля. Зоря (Луганськ). Офіційний сайт ФК «Зоря» (Луганськ). Процитовано 5 вересня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.