Грицай Василь Овсійович
Василь Овсійович Грица́й (справжнє прізвище Колтановський; нар. 8 травня 1856, Куковичі Сосницького — пом. 15 березня 1910, Куковичі Сосницького) — український актор, оперний співак (тенор, пізніше баритон), режисер. Чоловік актриси Олександри, батько актриси Віри Віриних.
Грицай Василь Овсійович | |
---|---|
| |
Народився |
8 травня 1856 Менський район, Україна |
Помер | 15 березня 1910 (53 роки) |
Діяльність | актор |
У шлюбі з | Вірина Олександра Іванівна |
Діти | Вірина Віра Василівна |
Біографія
Народився 26 квітня [8 травня] 1856 року в селі Куковичах Чернігівської губернії в родині священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію[1]. Навчався співу в Харківському музичному училищі (викладач професор К. О. Прохорова-Мауреллі).
Сценічну діяльність почав у 1883 році в Харківській трупі М. Л. Кропивницького (партія Петра в опері «Наталка Полтавка» М. Лисенко). В цьому ж році перейшов в трупу М. П. Старицького. Надалі виступав в трупі П. Саксаганського (1893—1996) та Д. А. Гайдамаки (1897—1999).
Протягом 1900—1907 років з перервами очолював драматичні антрепризи, з якими гастролював Україною і Росією. Помер в Куровичах 2 [15] березня 1910 року.
Творчість, репертуар
Мав гарний сильний голос широкого діапазону. На початку кар'єри співав тенорові партії, пізніше баритонові.
Перші партії:
- Левко («Утоплена» М. Лисенко, 1885);
- Ілько («Черноморці» М. Лисенко, Харків, 1883);
- Іван («Черноморці» М. Лисенко, Одеса, 1884);
- Султан («Запорожец за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Ростов-на-Дону, 1884).
Виконував українські народні пісні.
Виступав в драматичних спектаклях. Найкращі ролі: Хома, Юрко Довбиш («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Юрко Довбиш» М. П. Старицького), Олексій («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка), Микита, Андрій («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай» М. Л. Кропивницького) та ін.
Примітки
- В деяких джерелах — Харківську
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 188. — ISBN 5-88500-042-5.Митці України. — Київ, 1992. С. 188;
- Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 73.
- Грицай Василь Овсійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 531.;
- Лисенко І. М. Грицай Василь Овсійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.