Грицай Микола Олексійович

Народився 29 жовтня 1901 року в місті Курську (тепер Росія). 1928 року закінчив Київський художній інститут. Проходив службу в Червоній армії з серпня 1941 року по 6 листопада 1943 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Воював на Південному фронті. Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда», «За оборону Кавказу», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною»[1]. Член ВКП(б) з 1945 року.

Помер у Києві 18 вересня 1968 року.

Автор праць і статей з питань архітектури і будівництва, зокрема написав:

• розділи до «Нарисів історії архітектури Української РСР (Радянський період)» (1962, Київ);
• розділи до книги «Архітектура України (1917—1967)» (1967, Київ);
• розділ до «Історії українського мистецтва», том 5 (1967, Київ).

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 67.