Гриценко Олексій Варфоломійович

Олексій Варфоломійович Гриценко (нар. 1905(1905), село Воронцовка Новомосковського повіту Катеринославської губернії, тепер Дніпропетровської області, Україна — січень 1983, місто Одеса) — радянський діяч органів державної безпеки.

Гриценко Олексій Варфоломійович
Народився 1905
Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер січень 1983
Одеса, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника. У 1919 році закінчив сільську школу. У червні 1919 — вересні 1921 р. — чорнороб Нижньодніпровської толевої фабрики. У вересні 1921 — червні 1922 р. — навчання в Катеринославській губернській партійній школі. У червні 1922 — березні 1925 р. — токар Нижньодніпровського заводу "Комунар". У березні 1925 — серпні 1926 р. — токар збройних майстерень 9-го стрілецького полку у Сімферополі. У серпні 1926 — серпні 1927 р. — токар Дніпропетровських вагонних майстерень.

У серпні 1927 — квітні 1929 р. — студент Дніпропетровського інституту народної освіти.

У квітні 1929 — серпні 1930 р. — завідувач Петриківської сільської школи Дніпропетровського округу. У серпні 1930 — жовтні 1931 р. — завідувач Романівської школи селянської молоді Нижньоволзького краю.

Член ВКП(б) з серпня 1931 року.

У жовтні 1931 — жовтні 1932 р. — інспектор Маріупольського міського відділу народної освіти.

У жовтні 1932 — квітні 1934 р. — помічник оперуповноваженого Маріупольського міського відділу ДПУ. У квітні — вересні 1934 р. — уповноважений Волноваського районного відділу ДПУ Донецької області. У вересні 1934 — лютому 1936 р. — помічник оперуповноваженого УНКВС Донецької області. У лютому 1936 — грудні 1939 р. — помічник оперуповноваженого, начальник Амвросіївського районного відділу НКВС Сталінської області. У грудні 1939 — серпні 1941 р. — начальник Краматорського міського відділу НКВС Сталінської області.

У серпні — жовтні 1941 р. — начальник оперативної групи НКВС Української РСР в місті Куйбишев. У жовтні 1941 — червні 1942 р. — в УНКВС по Ворошиловградській області. У червні — вересні 1942 р. — в резерві НКВС Української РСР в місті Енгельс. У вересні 1942 — лютому 1943 р. — в УНКВС по Фрунзенській області Киргизької РСР. У лютому — липні 1943 р. — в УНКВС по Ворошиловградській області. У липні 1943 — березні 1945 р. — начальник Краснодонського, потім Кадіївського міських відділів НКВС Ворошиловградської області.

У березні 1945 — листопаді 1950 р. — заступник начальника Управління НКВС-МВС УРСР по Волинській області.

22 листопада 1950 — 19 березня 1953 р. — начальник Управління МВС УРСР по Станіславській області. У 1952 році закінчив Вищу школу МВС СРСР у Москві. У квітні — вересні 1953 р. — заступник начальника Управління МВС УРСР по Станіславській області.

23 вересня 1953 — 5 червня 1954 р. — начальник Управління МВС УРСР по Дрогобицькій області. 5 червня 1954 — червня 1959 р. — начальник Управління КДБ УРСР по Дрогобицькій області.

З жовтня 1959 року — пенсіонер у Вінниці, а з вересня 1973 року — в Одесі.

Звання

  • молодший лейтенант держбезпеки (22.06.1939)
  • полковник внутрішньої служби (29.12.1952)

Нагороди

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.