Грищенко Олекса Васильович

Гри́щенко Оле́кса (Олексі́й) Васи́льович (Hryshchenko Oleksa[4]; 2 квітня 1883, Кролевець, Сумщина 28 січня 1977, Ванс, Франція) — український художник, письменник, мистецтвознавець; належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою.

Грищенко Олекса Васильович
Народження 2 квітня 1883(1883-04-02)[1][2][3]
Кролевець, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 28 січня 1977(1977-01-28)[1][2][3] (93 роки)
  Ванс
Країна  Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок Експресіонізм

 Грищенко Олекса Васильович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у м. Кролевці Чернігівської губернії. Навчався в Київському, Московському університетах, московській Мистецькій школі К. Юона. Вивчав біологію та філологію у Києві, Санкт-Петербурзі та Москві. Закінчив Академію у Петербурзі. Був учнем знаменитого київського пейзажиста Сергія Світославського. Після двох років роботи у Києві (1906—1908) виїхав до Москви у пошуках справжнього «художнього життя», проте особливого успіху в Москві не добився.

У 1909—1910 роках працював у Московській школі мистецтв.

З 1922 року — у Франції.

Першим у Франції звернув увагу на творчість Олекси Грищенка Фернан Леже. З 1931 року український художник став членом Осіннього салону в столиці Франції. Виставлявся в Мадриді, Стокгольмі, Ґетеборзі, Страсбурзі, Москві. Живописні твори Грищенка зберігаються в найзнаменитіших колекціях світу, зокрема у Паризькому Музеї національного сучасного мистецтва, у Фундації Бернеса у Філадельфії (США), колекції Керрігана в Нью-Йорку, Королівських музеях у Брюселі та Копенгагені, Третьяковській галереї в Москві, Монреальському музеї Канади тощо.

Автор мистецтвознавчих досліджень «Про зв'язки руського живопису з Візантією та Заходом» (1913), «Руська ікона як мистецтво живопису» (1917), книг спогадів «Україна моїх блакитних днів», «Два роки в Константинополі», «Мої зустрічі з французькими митцями», «Роки бурі і натиску».

Помер 28 січня 1977 в французькому місті Ванс (Vence).

Подорожі

За вдачею Грищенко був завзятим мандрівником. Подорожував до Франції та Італії, був захоплений сучасним малярством, зокрема кубізмом.

Виставкова творчість

  • 1919 року в розпал Громадянської війни Грищенко показує на виставках свої натюрморти і пейзажі.
  • 1920 року організував виставку в Афінах.

Виставлявся у Salon des Tuileries and Salon d'Automne.

Був постійним експонентом у

Паризький відтинок діяльності

З 1921 року жив і працював у Парижі. Там Грищенко змінив кубістський стиль на більш динамічний експресіонізм.[5]

Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Улюблені темами творів митця були середземноморські країни — Греція, Туреччина (Константинополь), Іспанія й Італія. Водночас Грищенко мав певні літературні таланти і уподобання й публікував есе з питань історії мистецтва.

Спадщина

Носії з Кори д'Ор, літографія.

Олекса Грищенко здавна належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою.

Після смерті О. Грищенка його роботи перевезено до Нью-Йорка, де вони зберігалися в Українському інституті Америки. Картини О. Грищенка знаходяться також у музеях і приватних колекціях Львова, Парижа, Страсбурґа, Брюсселя, Осло, Стокгольма, Москви, Мадрида, Монреаля, Бостона, Філадельфії, Балтимора тощо.

У 2004 році унікальну колекцію полотен Олексія Грищенка згідно з його заповітом повернуто до України і передано в Національний художній музей у Києві. 67 картин і архів художника рейсом Нью-Йорк — Київ безкоштовно перевезла авіакомпанія «Аеросвіт — Українські авіалінії». Робота щодо їхнього повернення в Україну тривала 12 років.

Цікаво, що за експертними оцінками, вартість всіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів[6].

Літературні твори

Грищенко Олексій Васильович автор книг

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.